ним взором найгидкійшого сервілізму — упідляючого, собачого сервілізму! Ми — ославлені „Тирольці Всходу“, станули тогді по боці догасаючого деспотизму! Наші патріоти боронили умираючі політичні порядки середних віків — народови на шкоду, а собі на ганьбу!!
Опираючися на подібних фактах, фактах не видуманих, а взятих просто з недавноі історіі, потішаються пани тою надією, що хлоп не дасть пірватися новими, ультрареволюційними, соціялістично-комуністичними течіями. „Громадску посілість в грунтову, се зрозуміє він ще — але громадске господарованє на ній?! Хіба лише на пасовисках! Щоби вся земля сталася державною власностію, та щоби держава на ній господарила? о, сего він вже ніяк не пійме! Ідея державного коллектівізму є абсолютно непримирима з індівідуалістичним способом думаня хлопа. Хлоп і соціялізм суть понятя, котрі одно одного виключають!“
Теоріі тоі придержуються не лише оборонці нинішних приватно-капіталістичних порядків. Думали так до недавна пропагандисти соціялістичних теорій в промислових краях. Через те і відносилися вони до хлопа з крайною погордою, ба навіть з ненавистею і бажали, щоб капіталізм знищив як найскорше ту „ретроградну армію, котра є найбільшою завадою побідного походу соц. демократичних робітників“!
Заки станемо розбирати істнуючі, або можливі соціяльні погляди руского хлопа, мусимо познакомитися докладно з єго соціяльним положенєм. Які б не були теперішні погляди хлопа — він піде в той бік, куда пруть єго,
