Цю сторінку схвалено
Ось вже більше 25 літ минуло, коли ми вперше зустрілись з Вами. Ви тоді вже студент, я ще ґімназист старших класів. Пригадую собі це почуття любови і пошани, яке в тамтих літах мав звичайно молодший для старшого товариша. І я щасливий, що по стількох бурях, які нам довелося за ці часи на Україні пережити, та не зважаючи на розділюючі нас іноді ріжниці наших політичних напрямків, можу, стоячи як тоді з цим самим почуттям, міцно і сердечно стиснути Вашу руку,
Ваш В. ЛИПИНСЬКИЙ
P.S. Вибачте нечітке і нескладне письмо, писане лежачи. Чи одержали мої “Листи” в окремім виданню, які я Вам вислав ще 1. Березня?
