28. VIII. 1923
Reichenau, N.Ö.
Високодостойний Пане Раднику!
Дозвольте мені, в імені Редакції “Хліборобської України” скласти Вам уклінну і щиру подяку за Ваше добре і ласкаве, а для нас так цінне і дороге — слово. Голос Ваш — це для нас голос найкращих людей старшого покоління. Він служить нам найбільшою заохотою до дальшої тяжкої праці і дає нам запоруку, що шлях, по якому ми ідемо — добрий.
Вибачте нам ласкаво, Високодостойний Пане, що ми так запізнилися з відповідю на Вашого листа. З причин нашого еміграційного лихоліття Редакція наша як раз в цей час переносилась з Відня на село під Ґрацом і тому на цей час припинилась вся наша кореспонденція. Користаємо з першої можливості, щоб в першу чергу одписати Вам і скласти оцю нашу велику та щиру подяку.
Дуже часто згадую ці повні тоді надій на кращу будуччину — хвилини, коли я мав велику честь і приємність пізнати Вас у Кракові у Проф. Богдана Лепкого. Невимовно жалую, що доля не дозволила мені в цих
