16.IV.1925
Reichenau, N.Ö.
Христос Воскресе!
Прийміть, Високодостойний Пане Раднику, мої щирі поздоровлення з наступаючими Великодніми Святами і побажання для Вас і для Високоповажного Сина Вашого, Д-ра Богдана, зустріти їх та провести щасливо і весело. Дай Боже, щоб слідуючі Свята ми могли зустрічати в кращих умовах життя для нашої Батьківщини. З найглибшою пошаною
В. ЛИПИНСЬКИЙ
26.ІХ.1925
Високодостойний Пане Раднику!
Цих кілька слів пишу до Вас з лічниці і лежачи, отже на вступі прошу вибаченя за короткість і нерозбірність цього листа. Оце моє перебування тут хай буде поясненям і оправданям, чому так довго не писав я до Вас, і чому досі не подякував Вам, Високодостойний Пане Раднику, за Вашого ласкавого листа. Недуга легких, що в останнім півріччю розвинулась дуже сильно, викликала неакуратність в кореспонденції і примусила мене врешті вдатися до лічниці. Лікарі кивають наді мною головами, але роблять надію, що підлічать. Аби це тільки не задовгого часу вимагало...
Перед пару тижнями я зарядив висилку останньої (V-oï) книжки “Хліборобської України” для Вас і для Високоповажного Сина Вашого. Прийміть її, Високодостойний Пане Раднику, як доказ глибокої для Вас пошани від Вашого покірного слуги
В. ЛИПИНСЬКИЙ
P.S. Адреса моя позістає — Reichenau, куди по виході з лічниці думаю вернути.
