Сторінка:Вячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів 1919—1926 (1926).djvu/18

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


возстановленя Гетьманства, в лиці законного і дідичного Українського Гетьмана, ми ставимо на першому місці. Бо зорґанізувати, здисциплінувати і ублагороднити українську провідну верству може тільки обєднаня біля такого Гетьмана, якого право на Гетьманство випливає з його Родової і нашої державної історичної традиції, а не спірається на диктатурі чи на виборах »з волі народу«. Бо без такого зорґанізованя, здисциплінованя і ублагородненя, провідна верства українська України не здобуде і її не збудує ніколи.

Вас ці питання не інтересують зовсім. Вони Вам так чужі, як факірові чужа політика. Що Вас — соціялістів і націоналістів — можуть обходити питання орґанізації провідної верстви, коли по Вашому все твориться соціяльними або національними емоціями мас, і коли ці емоції Ви, подібно факірам, »умієте робити«.

Придумати щось таке, щоб підняти масу і на її спині виплисти на верх — ось на що скеровані всі Ваші умові потуги. І тому Вас бють і завжди бити будуть. Тому не бачити Вам незалежною Вашої, соціялістичної чи націоналістичної України. Її не здобуде Ваш соціялізм чи націоналізм, а дисципліна, орґанізація і головне ублагородненя Вас самих: провідників. Вас бють і будуть бити за те, що Ви еґоцентрики, анархісти, хами. За те, що Ви зовсім не думаєте про те, яким методом орґанізації, яким способом життя усунути оці Ваші гріхи первородні. І як зробити, щоб Ви могли, перше ніж »народ сорокаміліонний«, зорґанізувати і обєднати самих себе, десяток інтеліґентів українських, що творите сотні взаємно себе, іменем »народу«, пожираючих партій.

Коли Ви хочете Української Держави, то памятайте, що штука будови і зберігання Держав лежить вся в умінню керувати істнуючими вже інстинктами і хотіннями. Замість робити необхідне і можливе: орґанізувати разом з нами тих, що вже хочуть Держави Української, Ви, націоналістичні шантеклєри, думаєте своїм кукуріканям »сотворити« націоналістичне хотіння України. Річ можливу і необхідну — Ваш власний послух Гетьманові України — Ви відкидаєте. А робите річ непотрібну і неможливу: український націоналізм серед мас, які ще навіть поняття про націю не мають. І в цьому Ви встократ шкідливіщі від Ваших двійнят соціялістичних. Бо ці підюжували істнуючу принаймні соціяльну злобу мас і підготовили цим реальне істнування, хоч і рабської, хоч і безвласнодержавної, але все-ж таки соціялістичної »радянської України«. Ви-ж, націоналісти, навіть не здатні дати реальні форми руїні. Ви тільки здатні без кінця її поглиблювати.

Так, українські соціялісти, Ви свою ролю предтеч большовизму — одні свідомо, другі несвідомо — вже виконали. І тому час соціялізму на Україні вже пройшов. Соціялізм український здійснений вже в большовизмі. Нове життя України — яке йде проти большовизму — піде тим самим і проти соціялізму — проти Вас. Честні, ідейні і благородні одиниці між Вами, побачивши з жахом несподівані наслідки своїх молодечих ідейних замірів, або зовсім відійшли від політичного життя, або з цим самим своїм ідеалізмом працюють в гетьманських рядах, прийнявши з братерським почуттям нашу братерськи протягнуту їм руку. Кому такої честности, ідейности і благородства не стало, і кому не стало самоубийчої рішучости довести лоґічно свій соціялізм до большовицько-жидівського багна, — ці всі стають сьогодня націоналістами. І як у руїні, що ми оце пережили, не всі соціялісти були руїнниками, але всі руїнники були соціялістами, так від тепер на націоналізм перехрещуються всі, що здатні тільки до одного: руйнувати Україну.

II

XVII

Листи до Братів-Хліборобів.