Сторінка:Вячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів 1919—1926 (1926).djvu/318

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


наприклад, модерні гасла »праці« на устах — в глибині душі ставиться в найбільшою погордою. Вона береже їх, як юрбу, яку треба ущасливлювати своєю вірою і своєю владою, і як »податное сословіе«, з якого збірають належну їм дань охлократичні войовники і пророки.

Поміж завойованими чорними охлократична аристократія живе завжди великими озброєними громадами, міцно звязаними одним головним центром, де знаходиться місце осідку верховної світської і духовної влади. І коли навіть, при певних вищих стадіях цивілізації, охлократи заволодівають землею, то одержують вони її не на те, щоб на ній самім працювати і орґанізувати працю, а щоб мати персональне право на данину з людности, яка на даному участку землі живе, і яка разом з цею землею виділяється охлократичному достойникові на його персональний прожиток в нагороду за його службу державній охлократичній орґанізації. В цьому основна ріжниця кочовничого (»служилого«, »ранґового«, »общинного«, »соціялізованого« і т. д.), завжди не повно-приватного і завжди мало продуктивного, екстензивного землеволодіння охлократичного, від завжди повно-приватного, дідичного, лицарського (як казали козаки українські: »шаблею завойованого«) і завжди високо продуктивного, інтензивного землеволодіння осілого — класократичного. І звідци теж ріжниця між розселеням охлократії, яка своїми орґанізованими ордами править чорними з центрів і тому завжди творить держави централістичні — та розселеням класократії, яка править чорними персонально на місцях, і тому творить завжди держави децентралістичні, з гармонійною рівновагою між провінціями і столицею, між селами і городами і т. д.

Не розселившись по одинці між чорними і це взявшись до матеріяльної праці, жовті типу охлократичного не можуть мати цього хотіння орґанічного звязку з місцевою людністю, яке єсть типовою ознакою класократії. Навпаки, всякі орґанічні сполученя — родові, класові, територіальні, — що служать підставою буття і влади класократії, охлократам чужі і ненавистні. Охлократія може істнувати і правити тільки тоді, коли власне ніяких таких орґанічних сполучень на підвладній їй території немає, і коли людність на ній ділиться на дві тільки катеґорії: знизу — безкласову, нездиференціовану, прикріплену до землі і примітивно на ній працюючу, стадну юрбу, — і зверху: спаяну одною залізною войовничо-духовною орґанізацією матеріяльно непродукуючу, кочову або полукочову орду (на вищих шаблях цивілізації ця орда може прийняти дуже складні форми завжди зцентралізованого бюрократично-військово-духовного державного апарату), яка при помочі террору і суґґестії править цею юрбою, весь час між нею кочуючи (вічне переношеня з одного місця в друге