Сторінка:Вячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів 1919—1926 (1926).djvu/321

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


праці класових аристократій він не втручається. Поліцийно-державної реґламентації політичного і економічного життя в країнах класократичних (напр. в старій Англії) не можна помислити так само, як напр. життя без паспорта і без поліцийних приписів в охлократичній Росії. В першім випадку інтервенція державної поліції була б порушеням законних норм, вироблених орґанічним співжиттям орґанічних, класових, посідаючих власну аристократію, людських угруповань; — в випадку другім, невмішування і відсутність поліції узаконили б анархію і озвіріння стадної, безкласової, позбавленої власної аристократії, і тому — без поліцийно-державного охлократичного погонича — нездатної ані до самоорґанізації ані до самоуправи — юрби.

Навіть оборона нації при класократії не доручається виключно державному апаратові. Класократії не знають таких великих сталих армій, які бувають завжди у всіх охлократіях. Їх лицарські, войовничі, завжди озброєні правлячі класи готові кожної хвилини стати всі як один, на оборону нації. Знов же при пануванню демократії, унаслідований по попередніх стадіях розвитку державний апарат, це — як ми бачили вище — один з обєктів демократичного розкладу і демократичної політичної спекуляції, що нищиться тим більше, чим довше тріває влада демократії. При охлократії — держава це альфа і омеґа політичного життя. Державний апарат — бюрократія (світська та духовна) і армія — це одинокий засіб панування, одинока підстава сили всякої матеріяльно непродукуючої і безкласової охлократії. До потреб держави пристосовано все громадське життя такої землі, якою заволоділа живуча тільки зі здобичі і дані, а не з орґанізації продуктивної праці, войовнича кочова чи полукочова орда. І само поняття нації при охлократії це тільки еманація держави, це один з засобів суґґестії, який вживається тільки тоді, коли він допомагає істнуванню і функціонованю всевладного механічного державного апарату. Тому охлократія часто може обходитись зовсім без того свідомого національного почуття, яке єсть необхідною орґанічною основою буття всякої класократії і яке весь час ріжними раціоналістичними фікціями і спекуляціями намагається творити в своїй безплодній боротьбі з власним хаосом всяка демократія.

Ніякого обмеженя влади цього державного апарату при охлократії розуміється немає. При класократії імперіялізм класових аристократій обмежений державною владою Монарха, але одночасно влада Монарха — голови державного апарату — обмежена законом, на сторожі якого стоїть внутрішня сила вірних Монархові, але не рабськи йому підданих, класових аристократій. При охлократії влада голови державного апарату — дідичного