Сторінка:Вячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів 1919—1926 (1926).djvu/332

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


серед активних класократичних елєментів відродженя інстинкту осілости, зміцненя орґанічного звязку з рідною землею, оздоровленя родинного життя, відновленя орґанічних родових сполучень і родових традицій, починається поворот до матеріяльної продуктивної праці і нове обєднаня по звязаним внутрішньою стихійною симпатією і одинаковим способом праці орґанічним класам. В родинах, класах, в любови до рідної землі, в матеріяльно продуктивній праці на ній — ці люде знаходять моральне опертя і моральну силу проти нівелюючого террору, гіпнозу і примусової муштри охлократів. І коли їх не спокусять охлократичні державні посади і вони зуміють противостояти процесові декласованя і постачання з посеред себе для пануючої охлократії яничарів. Коли, з другого боку, їх не зачепить демократичний розклад: надія визволитись при помочі »народу«, а не при помочі своєї власної сили, та бажання опанувати істнуючий охлократичний державний апарат, замість орґанізувати з себе завойовницький державний апарат новий, свій власний. Коли, одно слово, у них стане внутрішньої моральної сили, щоб не піддатися впливам охлократії — то перемога їх над охлократією, раніще чи пізніще, забезпечена. Творячи під захистом своєї продуктивної класової матеріяльної праці (супроти якої матеріяльно непродукуючі і потрібуючі податків охлократи безсилі), те, що прийнято називати державою в державі, ці непримиримі класократи служать ядром, біла якого починається процес наростання і асиміляції созвучних їм елєментів. Як з посеред переходячих до осілого і продуктивного життя місцевих охлократів (ніщо так не підрізує в самій основі охлократію, як наприклад наділеня в певних стадіях цивілізації її вождів і солдат землею на власність), так і з посеред прибуваючих на цю землю з инших країн виходців класократичного типу, формується біля цього основного ядра здатна до перемоги над охлократією аристократія лицарських і продукуючих класів.

Перемозі класократії сприяє також процес стабілізації і уніфікації пасивних мас, який завжди вібувається при пануванню охлократії. З хаосу розпорошених одиниць, розбещених обітницями багацтва і »суверенної« влади, поділених на ріжні спекулятивні раціоналістичні »віри« і проґрами, погорджуючих в свому необмежному пацифістичному хамстві всякими світськими і духовними авторітетами і тому абсолютно нездатними до орґанізованого громадського життя — з оцього хаосу, який завжди оставляє по собі всяка демократія — охлократія своєю одною фанатичною вірою, своїм террором і суґґестією робить знов одне, одною вірою спаяне, террором і суґґестією уніфіковане стадо. Криклива, розпорошена, взаємно себе нерозуміюча і взаємно себе ненавидяча юрба демократичних горожан,