Сторінка:Вячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів 1919—1926 (1926).djvu/550

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


лоґічно-культурної окремішности — міняються в залежности од типу, до якого належить серед даної нації правляча, чи бажаюча влади, верства, і в залежности од методу, якого ця верства для удержаня своєї влади і правління даним громадянством уживає.

Сучасна Україна це реалізація ідеолоґії і фактична перемога на Україні типу охлократичного. Про характерні ознаки цього типу я говорив ширше в инших місцях і тут цих теоретичних понятть буду вживати постільки, поскільки вони, як всяка теорія, служать дороговказом в лябіринті фактів реального життя. Як влучно висловився один з французьких публіцистів, на перехрестях шляхів не пишуть: »може бути, що шлях цей веде до села X.« Так само і на перехрестях політичних ці, що хочуть честно та сумлінно самі пізнати та иншим вказувати політичні шляхи, мусять всім своїм зусиллям, на яке вони здатні, виробити собі ясну теорію про ці шляхи, мусять мати свою ясну політичну ідеолоґію, без якої не може бути ні для них самих, ні для тих, до кого вони звертаються, ясних політичних дороговказів..

Панування охлократії характеризується завжди: 1. сполученим матеріяльної влади державної і нематеріяльної влади ідеолоґічної в одніх руках; 2. диктаторською, самодержавною, централізованою і уніфікацийною формою правління; 3. повним узалежненям нації-громадянства од держави і переслідуваням всіх форм громадської самодіяльности і самоорґанізації; 4. необмеженим пануванням елєментів кочовничих і матеріяльно-непродукуючих над елєментами осілими і матеріяльно-продукуючими та державною реґламентацією матеріяльної продукції так, щоб вона не могла визволитись зпід повної залежности од правлячої державою матеріяльно-непродукуючої верстви. Які наслідки з погляду національно-державного дає оцей метод панування охлократичного типу на Україні?

Він означає перш за все повне поневоленя громадянства державою. Це значить, що комуністична держава зовсім не рахується з національною ідеолоґією підлеглого їй громадянства і не керується в своїх політичних ділах цією орґанічною національною ідеолоґією, а прищеплює механічно своєю матеріяльною силою цьому громадянству свою державну ідеолоґію. Иншими словами: державний меч комуністів не служить ідеї нації такій, якою вона єсть серед громадянства, а накидає силоміць громадянству своєю державною силою свою ідею. А що панування комуністів сполучене з інтернаціональною ідеєю комунізму, то поняття української нації в сучасній Україні зводиться до пропаґанди українською мовою інтернаціональних і протинаціональних комуністичних ідей. Все, що серед українського громадянства не визнає комунізму, отже майже вся сучасна українська нація, при пануванню комуністів засуджена на політичну смерть.

Навіть само поняття національної культури української — як чогось орґанічного, окремого, індивідуального — зовсім чуже большовикам. Культура національна єсть завжди продуктом змаганнь до орґанічного сполученя орґанізаторів продукції (»поміщиків«,