№ 28
Ст. 457
— 527 —
Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 30 грудня 1956 року «Про порядок віднесення населених пунктів до категорій міст, селищ міського типу і робітничих селищ Української РСР».
Голова Президії Верховної Ради Української РСР
Д. Коротченко.
Секретар Президії Верховної Ради Української РСР
А. Зленко.
|
м. Київ. 28 червня 1965 р.
|
1. Всі населені пункти, що знаходяться на території Української РСР, відносяться до міських або сільських поселень.
Облік і реєстрацію всіх населених пунктів на території кожної області, міста республіканського підпорядкування веде виконком відповідної обласної, міської Ради депутатів трудящих.
2. Міськими поселеннями вважаються міста республіканського, обласного та районного підпорядкування і селища міського типу; сільськими поселеннями — села і селища.
3. До категорії міст республіканського підпорядкування можуть бути віднесені міста, що є найбільш великими економічними, культурними і адміністративними центрами, з числом населення понад 500 тисяч жителів, якщо ці міста мають інші особливі умови і для дальшого розвитку господарства і соціально-культурного будівництва в них доцільно встановити безпосереднє керівництво ними з боку республіканських органів.
4. До категорії міст обласного підпорядкування можуть бути віднесені міста, що мають розвинуту промисловість, значне комунальне господарство, державний житловий фонд, налічують понад 50 тисяч жителів, є економічними і культурними центрами для навколишніх поселень і потребують безпосереднього керівництва з боку обласних організацій.
В окремих випадках до міст обласного підпорядкування можуть бути віднесені поселення з числом жителів менше 50 тисяч чоловік, якщо ці поселення мають велике промислове і культурно-політичне значення та близьку перспективу свого дальшого економічного розвитку.
5. До категорії міст районного підпорядкування можуть бути віднесені благоустроєні населені пункти, що мають промислові підприємства, комунальне господарство, державний житловий фонд, сітку соціально-культурних і побутових закладів, з населенням не менше 10 тисяч жителів, з яких переважну більшість становлять робітники, службовці та члени їх сімей.