Третій наклад мойого підручника психольоґії, як уже говорить наголовок, є вповні перероблений. Від появи першого накладу (1888) — другий був тільки в дечому зміненим передруком — минуло чотирнацять літ, отже шматок часу, в якому було доволі нагоди пережити знане „Теmpora mutantur et nos mutamur in illis".[1]) Наукова психольоґія поробила в тих літах великі поступи й дала багато нового головно в пожиточних моноґрафічних працях. Хтож дбає про те, щоби брати рецептивну участь у тій праці а вряди-годи ще й діяльну, той згодиться радо з тим, що його погляди й розуміння дещо змодифікувалися. Через свій, щоправда, тільки короткий побут у Липську мав я нагоду вглянути в працю над досвідною психольоґією, в її методи та знаряддя до того ступня, що я міг лекше зрозуміти й осудити висліди численних досвідних розслідів. Кількоразове перероблення матеріялу в шкільній науці та в академічних викладах давало спонуку, наново провірити основні думки і щораз ясніше зрозуміти звязки. Тож коли мене сливе неожидано заохочували до нового опрацьовання вичерпаної книжки, виявилася незабаром потреба основно переробити цілість наново. Тільки деякі сторінки старої книжки перейшли без зміни до нової. Проте можна книжку назвати третім накладом першого нарису, бо основні думки й ціли в істоті залишилися ті самі. Сі основні думки й ціли, що науково й дидактично є своєрідні для моєї книжки, хочу коротко з'ясувати.
Наукове становище, на якому стоїть моя книжка, визначається ось якими моментами:
1. Додаткове слівце „досвідна“[2]) я пропустив, бо психольоґія сталася самостійною досвідною наукою, що незалежно від метафізичних передпосилок береться росліджувати закони душевного життя. Се, що перше називали раціональною, або спекулятивною психольоґією, сьогодня вже не має назви психольоґії, але творить частину метафізики. Вправді різко досвідний характер якоїсь науки
