XI
Тh. Elsenhans, Lesebuch der Psychologie (Т. Ельзенганс, Читанка психольоґії), 1912. Основний твір, підносить особливо значіння загального основного розуміння навіть для поодиноких дослідів.
Аdolf Нorwісz, Psychologische Analysen auf physiologischer Grundlage (Адольф Горвіч, Психольоґічні аналізи на фізіольоґічній основі), І. том, Галє 1872; ІІ. том, 1. частина, Галє 1875 ; ІІ. том, 2. частина, Маґдебурґ 1878. В сьому творі, що піддає багато думок, узято перший раз почування як основу всього душевного життя (§ 12 і всюди).
Нugo Мünsterberg, Веiträge zur experimentellen Psychologie (Гуґо Мінстерберґ, Прнчинки до досвідної психольоґії), 4 зшитки, Фрайбурґ у. Б. 1889—1892. Автор користувався в части сим твором для розуміння інтенсивности вражінь і наглядности часу (§§ 14 і 51).
А. Вain, The Senses and the Intellect (А. Бен, Змисли й розум) З. наклад. Лондон 1868. для науки про асоціяцію твір дуже важний (§§ 28 і 29).
А. Вain, The Emotions and the Will (А. Бен, Почування й воля) З. накл. Лондон 1880. дуже основний виклад життя почувань.
Еrnst Мach, Analyse der Empfindungen, (Ернст Мах, Аналіза вражінь), 5. накл., Єна 1906. Сей розслід, що має сливе епохальне значіння для розвитку теорії пізнання, подає також психольоґови багато вартісного. Особливож дуже важна є наука про вражіння простору й часу. Розуміння наглядности часу, виложене в сьому підручнику, погоджується в головному з поглядом Маха (§§ 51, 52, 53).
Еrnst Мach, Erkenntnis und Irrtum. Skizzen zur Рsychologie der Forschung. (Ернст Мах, Пізнання й похибка. Нариси до психольоґії досліду), З. накл., 1917. Містить у собі незвичайно важні причинки до психольоґії думання.
W. Рreyer, Die Seele des Кindes, (В. Праєр, Душа дитини), 5. накл., Липськ 1900. дуже важний збірник прояв із перших трьох літ життя дитини. Визначається старанним помічуванням і добрим упорядкуванням. (Є також московський переклад. Прим. перекл.)
Н. Steinthal, Abriß der Sprachwissenschaft, (Г. Штайнталь, Нарис мовознавства), І. том, Берлін 1881.
М. Lazarus, Leben und Seele, II. том (Життя й душа), 3. накл., Берлін 1885. На сих двох творах основується виклад про розвиток мови, але з кількома істотними відмінами (§§ 38 і 39).
G. Gerber, Die Sprache und das Erkennen, (Ґ. Ґербер, Мова й пізнавання) Берлін, 1884. Сьому творови автор завдячує понуку до поставленої ним власної теорії осуду.
Нugo Мünsterberg, Grundzüge der Psychotechnik, (Гуґо Мінстерберґ, Нариси техніки душі) 1913. дає систематично опрацьований перегляд приспосіблення психольоґії до різних ділянок життя.
William Stern, Die differenzielle Psychologie in ihren Мethoden und Grundlagen. (Уілієм Штерн, Зрізничкована психольоґія в її методах і основах), 1911. Знаменитий виклад вислідів і завдань психольоґічного досліду психічної змінливости (Varіabilität) душевних типів та характеристики поодинокої особистости.
Felix Кrueger, Uber Entwicklungspsychologie (Фелікс Кріrep, Про психольоґію розвитку), 1915. жадає рішучо ґенетичного, біольоґічного й суспільного способу помічуваня душевного життя. В сьому сходиться дуже близько з методами, які перевів автор у сьому підручнику.
W. Jerusalеm, Die Urteilsfunktion (В. Єрузалєм, Чинність осуду), Відень, 1895 (§§ 2. 17, 37—57, 67, 79).
W. Jerusalеm, Uber psychologische und logische Urteilstheorien, (В. Єрузалєм, Про психольоґічні й льоґічні теорії осуду). Vierteljahresschrift für wissen-
