хоче чесно заробляти свій шматок хліба, але часто — густо мусить потурати ласолюбові фабрикантові, або управителеві чи його підручним, аби тільки прийняли на заробітки. Скориставшися з беззаробітнього стану нещасної, поганці виганяють іі, часом вагітну, аби позбутися бешкету.
Павук — це молодий гульвіса з багатоі родини, який сміючись зводить неповинних дівчат, та тягне іх у розпусту, який за честь собі покладає збезчестити яко мога більше беззаступноі жіноти.
Муха — це ти покірливий хліборобе! В поті чола твого обробляєш ти грунта багатирів, сієш хліб, якого не споживаєш, викохуєш овочи, які загарбує ненажерливий пан.
Павуки — це ті багаті володітелі землі, що примушують своїх арендарів, половинщиків, приголомше них наймитів та поденних працювати до знесилля, що року підвисшуючи аренду, а понижуючи заробіток за надсильну працю, і все це для того, щоб самим провадити веселе роскішне життя, та ще й пишатися ним.
Сказати, — мухи — це всі пригноблені, окривджені, затуманені злиднями, уярмлені!
Павуки — то гвалт, нахабна грабіж, деспотизм — в якій формі то б не було вироблено.
Мухи — це ми, всі вбогі, прості люде, що з малечку привикли тремтіти перед церковним вівтарем, хилитися перед попівством, вірити іхнім брехням та жахатися іхньоі погрози пекельними муками, це ми — що на втіху чорноі братіі ворогуємо з людьми иншоі віри.
Павуки — це попи та ченці, що туманять розум та отруюють душу боязьких людей, криючися вірою, проповідуючи рабську покірливість до сьогосвітніх дукарів, та проклинають усякий замір бідних працьовників полекшити свій стан боротьбою з кровопийцями робочого люду.
