на плечі?“ Він сказав йій: „Ячменю три міри, жита пять мір, пшениці пять мір, ось чого набрав“. Так він до неі. А вона обернула ся до него і мовить: „Справді, велика твоя сила! День у день бачу, який ти дужий!“ І єі серце затріпало ся до него в любовному бажанню. Вона встала, зупинила його і мовила до него: „Ходи, спочиньмо разом годиночку! Коли міні се зробиш, я тобі справлю гарну одежу!“ Молодий парубок розгнівав ся дуже, як полуднева пантера задля тих неподобних слів, що вона йому сказала, і вона дуже, дуже злякала ся. Він промовив до неі кажучи: „Алеж пробі, ти для мене як мати, а мій старший брат удержує мене! Ох, сеж страшенний гріх, те що ти міні сказала! Не говори міні сего ще раз і я не скажу сего ніякому чоловікови!“ І він узяв мішок і пішов у поле. А коли прийшов там, де ждав його старший брат, вони взяли ся до роботи, щоби довести йійі до кінця.
А в вечірню пору, коли старший брат вернув до дому, а молодший брат ішов за волами з вязанкою всяких полевих трав і гнав худобу перед собою, щоб йійі загнати на спочинок до стайні, що була в селі, тоді жінка старшого брата побояла ся тих слів, що була наговорила. Вона взяла чорноі саджі і поробила собі знаки, немов би йійі побив якийсь злочинець, щоби сказати мужови: „Се твій менший брат знасилував мене!“ — коли єі муж верне вечером, як се діялось звичайно що дня. Ввійшовши в хату він застав жінку, як вона лежала і стогнала мов від насиля; вона не дала