за дверима з ножем в руці. Тоді він кинув вязанку на землю і пустив ся бігти що духу, а старший брат погнав ся за ним з ножем. Менший брат скрикнув до Фра-Гармакуіті (бога сонця) мовлячи: „Господи ласкавий, ти знаєш, чия правда, а чия кривда!“ І Фра почув усі жалі і велів проявити ся величезній воді між ним і єго братом, а в воді було повно крокодилів, і один із братів стояв по однім боці а другий по другім. То старший брат два рази простяг руку до удару і два рази не вбив свого меншого брата — ось що він учинив! А менший брат обізвав ся до него з берега мовлячи: „Будь там аж до рана! Коли соняшний круг появить ся, я буду говорити з тобою перед ним, щоби виявити правду, бо більше вже не буду з тобою ніколи, не буду вже в тій стороні, де ти будеш і піду в Долину Акаціі“![1]
Коли на земли засвитало і зробив ся другий день, бо Фра-Гармакуіті підняв ся на небо, оба брати побачили один одного. Молодий парубок промовив до свойого старшого брата, кажучи: „І чого б бігти за мною, щоби мене вбити підступно, не вислухавши того, що мали сказати мойі уста! Аджеж я, будь що будь, твій менший брат! Адже ж ти у мене є замісто батька! Адже ж твоя жінка у мене є як мати! А хіба ж се не так було, коли ти вислав мене, щоб я приніс для нас
- ↑ Що се за Долина Акаціі — незвісно. З дальшого оповідання показує ся що ту долину уявляли собі Єгиптяне десь над Нілем, у незвісних верхівях тоі ріки; догадують ся, що сімболічно се значить: долина мертвих або долина щасливих душ.
