А коли на землі засвитало і зробив ся другий день, Бітіу перемінив ся в таку подобу, як був заповів, а його старий брат Анупу сів на його хребет зараз в ранці і прибув у те місто, де жив Фараон. Про него дали знати Єго Величеству, він його побачив і дуже-дуже врадував ся.
Справлено для него дуже-дуже пишну учту і Фараон мовив: „Се велике чудо зробило ся! І радували ся всі в цілому Єгипті[1]. Старшому брату надавали золота і срібла і він запанував у свойій домівці. Фараон дав йому богато слуг, богато поля і полюбив його дуже-дуже, дужше ніж усіх людей у цілому Єгипті.
Минуло чимало днів після сього. Одного разу бик увішов до гарему, дійшов до місця, де була улюблена і почав до неі говорити мовлячи: „А бачиш, я таки жию!“ Вона мовила до нього: „А хтож ти такий?“ Він мовив до неі: „Я — Бітіу! Ти намовила Фараона, щоби велів зрубати Акацію, під котрою була моя домівка, так щоб через те я не міг жити, аж бач, я таки жию, я перемінив ся в бика!“ Улюблена дуже-дуже злякала ся тих слів, які сказав йій муж. Він вийшов з гарему, а Фараон прийшов провести з нею щасливий
- ↑ Час між смертю одного Апіса а появою другого був часом загальноі жалоби для цілого Єгипту; появленє нового Апіса було днем загальноі радости, всенароднім празником.
