Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/125

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

день. Вона обідала разом з Фараоном і Фараон був для неї дуже-дуже ласкавий. І вона мовила до Фараона: „Присягни ся міні на Бога, скажи: Все що ти скажеш, я вислухаю для тебе!“ Він заприсяг ся вислухати все що вона скаже, а вона сказала: „Дай міні зйісти печінку з отсего бика, він і так ніколи ні до чого доброго не здасть ся“. Так вона сказала. Фараон дуже-дуже засумував ся тими єі словами, а єго серце дуже-дуже заболіло. Та коли на землі засвитало і зробив ся другий день, відправлено великий празник з жертвами на честь бика, а тоді Фараон вислав одного з перших своїх прислужників, щоби казав зарізати бика. Та ось коли його зарізано і коли слуги несли його на плечах, він стрепенув ще раз карком, а з него присли дві краплі крови і впали на два великі ступні фараонові, одна з одного боку великої брами фараонової а друга з другого боку. А з тих крапель крови виросли два великі персики[1], оба незвичайно хороші. Пішли слуги і сказали Фараонови: „Велике чудо для Вашого Величества! Два великі персики виросли за ніч по обох боках великої брами Вашого Величества“. Фараон дуже сим утішив ся а з ним і увесь Єгипет, і Фараон звелів складати персикам жертви.

Минуло чимало днів після сього. Фараон вийшов за браму з лазурового каменя. На єго шийі був вінок з ріжнородних квіток. Він

  1. Персик (Mimusops Schimperi) або абрікосове дерево було в старім Єгипті посвячене Озірісови.