Сторінка:Вістник Союза Визволення України. – 1918. – чч. 23-31.pdf/69

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


Україні: Нa Українї розходить ся передовсїм про заведеннє ладу. Навіть серед найкориснїйших обставин було-б се тяжким завданнєм, бо-ж розходить ся про нову державу, яка відірвала ся від иншої і приступає до нової будови. Але труднощі тим більші, що відірванню і засновинам нової держави України від її народження товаришила революція і попередило її страшне дїло большевицького знищення. Ми передовсїм зайняті усуваннєм сих руїн. Завести перший лад се найважнїйше завданнє Правительства, яке вислало мене до Відня.

Часто чути питання щодо партійного становища Правительства й окремих особистостей України. Саме в сїй точцї не бракує непорозумінь і фальшивих поглядів. І тут треба взяти під увагу, що Україна була давнїйше частішою Росії. Всї імена ріжних партій відносять ся властиво до давнїйшого часу, се імена російських партій або українських галузей таких партій. Відірваннє України від Росії також нa сїм полї створило до деякої міри tabula rasa, старі назви втратили своє значіннє, повстає щось нове або зачинає народжувати ся. Ви певно чули, що в тепер розвязаній Ц. Радї соціялїстично-революційна партія мала переважаючу більшість. А всеж тепер управа соціялістично-революційної партії недавно ухвалила розвязати ся, добре розуміючи, що новий час вимагав тепер нових українських партій, а не щепочок російських партій. Тому мало має також змислу говорити, що тепер партія так знаних кадетів відграє велику ролю. Кадети се так само російська партія, яка також на Українї мала прихильників яко істотну складову частину Росії, сьогоднїшнї українські кадети не мають нїчого спільного з російськими, тепер входять в рахубу тільки українські партії. Таку українську партію, і до того таку, що обіцює осягти найбільше значіннє, вже засновано. Се партія хлїборобів, себто партія сїльських господарів, яка вже відіграла велику ролю при виборі гетьмана Скоропадського.

А що торкаєть ся фактичних вислїдів дотеперішньої працї, яка тїшить ся найенерґічнїйшим пособлюваннєм з боку наших австро-угорських і нїмецьких приятелїв, треба признати найважнїйшою справою приверненнє упорядкованої залїзничої кумунїкації. Що значить се під полїтичним і господарським оглядом, ледви чи потрібно се близше пояснювати. Напр. сьогодні їдеть ся з Київа до Одеси з тою самою правильністю, з тою самою безпечністю і тою самою вигодою, що перед війною. Коли публична безпечність бажала б декого кращого ще подекуди, головно на селї, се достаточно можна пояснити фактом, що розклад військової дисциплїни у російських військ і большевицьке пануваннє зайняли зброєю цїлу країну, не тільки малою зброєю, але й машиновими карабінами, а місцями навіть гарматами. І тепер від часу до часу почуєть ся гук. Розвязка земельної справи істотно причинить ся до загального успокоєння, розвязка, яка в усякім разї на проста та з якою не можна наглити. Все-таки завданнє тим улекшене, що революція створила стан, який ледви чи можна відвернути. Не тільки тому, що селяне присвоїли собі великі шматки з власности поміщиків, але вони допустили ся такого дїла знищення в замках і на дворах, в уладженнях і машинах, що український великий земельний власник часто не є в силї перейняти знову велике господарство. Сила фактів зробила неминучим, щоб Україна з краю великих земельних власників стала краєм малих і середніх земельних власників. Великі земельні власники радо готові продати свою власність. Селяне, котрі наслїдком надзвичайних цїн земельних продуктів без пересади мають сьогоднї мілїярди карбованцїв, можуть без труднощів платити. Законодавство мусить тільки перешкодити, щоб сього розвитку не надуживано на те, щоб на місцї дотеперішньої великої земельної власности не повстала нова й щоб малоземельний селянин не вийшов з порожнїми руками. Тому нововиданий закон означує, що нїхто, який вже має 25 десятин землї, не може докуповувати до своєї власности, а власник менше нїж 25 десятин може що найбільше заокруглити свою власність до сього розміру.

На нарікання кореспондента, що Австрія дуже розчарована дотеперішніми доставами засобів поживи, сказав посол Вячеслав Липинський: І тут треба зробити лад. З приверненнєм залїзничої комунїкації впаде найбільша трудність. На Українї є велика надлишка для вивозу. Може цїкавить вас вістка, що в Мелїтополї саме наповняють фрахтові кораблї збіжем для Австрії й власне для Відня. Перший транспорт мав би виносити 500.000 пудів. Усї сї справи вимагають терпеливости, але на Українї працюють пильно над будовою краю під кождим оглядом. Усталеннє нашої межі супроти Росії ще не готове, ми переговорюємо тепер у Київі з заступниками російського правительства про се; там прибули також заступники донських козаків, з якими ми окремо обговоримо справу Донської области; також приналежність Криму, котрий в кождім разї був би зовсїм відтятий від решти Росії, треба буде полагодити тепер. З приверненнєм ладу та з приверненнєм економічного життя нашого з природи такого багатого Рідного Краю також державна самостійність України та її природна тенденція пристати до заходу стане загальним добром. Що національний інтерес України пхає її в сїм напрямі, се самозрозуміле, але й усїм кругам нашого народу стане ясним, що й її економічний інтерес не менше вяже її з заходом.