Викази ті мають бути зладжені на приписаних до того друках, які дотичним сторонам на їх жаданє власти податкові безплатно видавати будуть.
Викази згадані приймати має та власть податкова, в котрої окрузї мешкає службодатель, зглядно в котрої окрузї дотичне підприємство находить ся.
Що до насьлїдків непредложеня виказів, або предложеня неправдивих заяв відсилає ся до постанов § 240, 241 і 243 уступ 6 і § 244 на початку згаданого закона.
Що до обовязку оплачуваня податків під Б) згаданих, звертає ся увагу на слїдуючі постанови:
1. До оплачуваня податку рентового обовязані суть всї особи фізичні і правні, котрі побирають дохід означений близше в § 124 згаданого закона з виїмком тих осіб, о котрих говорить ся в § 125 дотично до доходу в сїм § 125 близше означеного.
Особи, котрих цїлий дохід (зі всїх жерел) не виносить річно висше як 1200 корон, суть обовязані до предкладаня фасий в цїли вимірюваня податку рентового тілько в тім случаю, коли зістануть до того завізвані окремо через власть податкову.
Особи, котрих цїлий дохїд (зі всїх жерел) виносить більше як 1200 корон, суть обовязані до предложеня згаданої фасиї вже в наслїдок сего оповіщеня без згляду на висоту доходу підлягаючого податкови рентовому, як також без згляду на те, чи їх до предложеня фасиї власть податкова завізвала, чи нї.
По мисли § 139 закона увільнені суть однак від обовязку предложеня фасиї до податку рентового, оскілько не зістануть до того через власть податкову специяльно візвані ті особи, котрі:
- а) оплачували вже податок рентовий в попереднім роцї податковім,
- б) не змінили в тім часї свого місця замешканя,
- в) не узискали помноженя своїх доходів.
В такім случаю слїдує вимір податку рентового на рік 1908 без фасиї від такої самої квоти як в попереднім роцї. В разї устаня побору рентовому податкови підлягаючого єсть проте умістне, для оминеня евентуального виміру податку на рік 1908 донести о тім компетентній власти податковій I. інстанциї в речинци висше означенім.
В прочім зазначує ся, що обовязок предкладаня фасий в цїли вимірюваня рентового податку дотичить тілько тих доходів підлягаючих тому податкови, до котрих не відносять ся постанови § 133 згаданого закона, що до стяганя і відвоженя податку рентового через довжника, котрий вплачує дотичний дохід.
2. До оплачуваня податку особисто-доходового обовязані суть всї ті особи фізичні, означені в § 153 закона, котрих дохід, підлягаючий
