маленьким „але“: коли те населення не лиш все без винятку грамотне, але політично досконало виховане і ті вироблені політичні погляди має…
На Україні-ж мав виявити свою політичну волю мало не на 75 % неграмотний ще наш селянин; він мав свідомо одкинути 21 програму та подати голос за двадцять другу, яка „відповідала його інтересам“…
Як що і нині є ще поміж панами з УНР такі, які по щирости не розуміють, в якій наївно дурній політичній оперетці брали вони участь в 1917/18 роках з оцим пропорціональним волевиявленням „суверенного народу“, то нехай вони бодай на самоті самі собі дадуть відповідь, чи було серед 40.000.000 населення України бодай сорок чоловіка, які дійсно могли розяснити політично недосвідченій людині, яка сутня ріжниця була між тими 22 програмами?
Я певен, що і стільки їх не було!
Є це поступ, чи є це абсурд, утопія?
Утопією, політичним абсурдом є іти до людей неграмотних з 22-ма лістами „політичних партій“, більшість з яких неістнувала ще й року, а всі вони без винятку були зовсім чужими народним масам гуртами здеклясованої спантеличеної інтеліґенції…
Утопією, політичним абсурдом було сподіватися, що народ, держаний віками в політичному рабстві, який не знає, що таке держава, нація, політика, що селянські маси цього народу могли щось розумне цим абсурдним способом вирішити, щоби вони, навпаки, не попалися на гачок найнахабніщої, найбільш безглуздої й брутальної спочатку есерівської, а відтак більшовицької демаґоґії.
Отже, як теоретичні підвалини Вашої політичної практики, так і реальні наслідки тої практики доводять з очевидністю, ясною для кожного незасліпленого, що були Ви в 1917–18 роках безнадійними утопистами і у Вашій нинішній фразеолоґії такими й залишаєтеся; дійсних реальних вимог життя й справжніх інтересів народу, як тоді не бачили, так і не бачите, як не розуміли, так і не розумієте!
Утопією, панове, безнадійною утопією й дуренням голови собі і иншим є на „демократичнім волєвиявленні народу в 1917 році“ в тих формах і в тих умовах, в яких те „волєвиявленне“ відбувалося, обґрунтовувати право Ваше на представництво народу, його волі, його інтересів!
