Сторінка:В. Липинський як ідеолог і політик (1931).djvu/71

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

довго зберігатимуть свій актуальний характер, як продукт невтомної праці над джерелами, глибокої наукової аналізи, блискучої історичної інтуіції й рідкого дару широких і бистроумних концепцій, — дару, яким доля обдаровує лише видатних істориків.



Уривок з текста „Анкети“, предложеного В. К. Липинським і прийнятого Радою Присяжних Укр. Союза Хліборобів-Державників в засіданню 1-го січня 1930 року:

Я низчепідписаний вважаю себе Гетьманцем.
Знаю, що Гетьманець це той:

А. 1) хто визнає ідею незалежної Української Трудової Монархії, побудованої на реліґії христіянській, на вірности українського меча, на дисциплінованости українського духа і на співпраці, рівноправности та самоорґанізації всіх, продукуючих умом, плугом і станком, класів Української Землі;

 2) хто хоче здійснити цю ідею установленням на Україні дідичного (насліднього) Гетьманства, яке, не будучи ані безвластям ані самовластям, а правною Монархією, одно тільки зможе обєднати, державно виховати, ублагороднити і здисциплінувати розпорошену, одвічним хитанням між своєвіллям та невільництвом здеморалізовану, провідну верству Української Землі, а тим самим забезпечити як від анархії, так і від рабства народні українські маси;

 3) хто розуміє, що найбільшою небезпекою для установлення Гетьманства єсть боротьба претендентів, і хто право на Стіл Гетьманський визнає тільки за Гетьманським Родом Скоропадських, що оце своє право, для врятування Української Землі від наслідків анархії, в році 1918 відновив;

 4) хто приймає Гетьманство не тільки як політичний світогляд, а і як моральне переродження: позбувається руїнницьких прекмет, ставить вимоги перш за все до себе, а потім до других, дає з себе приклад вірности Гетьманові, орґанізаційної дисципліни, солідарности, товариської доброзичливости і жертвенности для спільного діла.

Знаю, що виявлене в ідеї Української Трудової Монархії моє хотіння дер-