мусить його признати несправедливим, бо понехано четвертий що-до величини нарід давньої монархії на поталу саме його відвічним національним ворогам, не признавши його правно заснованої й по геройськи бороненої державности!
З актуальних причин, з яких під цим кутом погляду Югославія повинна інтересуватися справою галицької державности й її підпирати, наведу передовсім ось що: Значна частина передових югославянської політики знає нашу справу й наші змагання. Вона знає, що не ми, а Поляки були упривілеєним народом давньої Австрії, вона знає, яку завзяту боротьбу вели ми довгі десятиліття проти австрійсько-польської системи гноблення, тієї системи, що зі зміненим знаменником і їм, Югославянам, так сильно далася в знаки!
Другий вузол, що вяже Югославію з галицькою справою, це ґеополітична й етнополітична суть Югославії як держави. Це славянська держава, найдалі з усіх славянських висунена на південь і захід Европи. Вона чолом у чоло зустрілася над Ядранським морем з Італією, що хоче мати виключне панування на цім морі, так само на півдні з Грецією, що занявши славянські надморські землі, не допускав Югославії до Егейського моря. За плечима стоїть Угорщина, колишня пані і гнобителька південних Славян — і Румунія, що недвозначно підчеркує свою неприхильність до Славянства, Для повноти треба
