Чого Польща властиво хоче на балтійських землях, де Поляків так, якби не було? Адже кожний знає, що „історичні права“ Польщі до цих земель так само безпідставні, як до Київа і Львова! Цеж безрозумна загрібучість! — подумає дехто...
І помилиться. Бо східна політика Польщі | в своїй послідовности й далекоглядности булаби просто геніяльна, якби їй не хибувало найважніщої основи: дійсної сили. Але ізза недостачі сили може та політика довести тільки до катастрофального упадку Польщі. Польща, раз пустившися на забірну політику на Сході, хоче бути ні менше ні більше тільки одиноким посередником між Заходом і Сходом Европи. Вона хоче відгородити промислові землі Европи, головно Німеччину й Чехословаччину, від Росії й України, широкою полосою земель собі підданих. В тій самій ціли хоче вона опанувати балтійські землі. Опануванням Литви, Латвії й Естонії Польща: 1. відгороджує Росію й Білу Русь від моря й став посередником у їх балтійській торговлі, 2. запевнює собі ліпший і певніщий доступ до моря як цей, що тепер мав, 3. зводить до мінімума евентуальний політичний та економічний вплив Німеччини й навіть Анґлії на сумежну частину Східньої Європи, 4. параліжує національно-політичний і культурний розвиток кількох народів (Естів, Лотишів, Литовців, Білорусинів), які, хоч
