проти національних змагань Білорусинів і Украінців і проти завітних напрямків „общерусскости“, яка бачить прецінь у загарбаних Поляками Білій Руси, Підляшшу, Фолмщині, Волині, Галичині і т. и. тільки „русскія земли“. Ні обєдинителі ні „сепаратисти“ Східної Європи не забудуть ніколи Чехам їх накладання з Польщею — цим грабіжником старого й нового смутного времени“. Що з цьго вийде для Чехословаччини значна політична шкода, нема ніякого сумніву.
Чехословаччина думає, як кажуть, про тим часові економічні користи, що виходитимуть зі свободного транзіту, який дасть їй Польща. Чехословаччина економічно дійсно своїть і паде зі спроможністю легкої безпосередной лучби з Україною і Росією. Цю лучбу перервала їй Польща зайняттям Західноукраїнської Республики і без умовною ворожнечою до чеської торговлі на Схід. Дотепер кармують карпатські залізниці на Лупків, Сянки, Лавочне, Ясінь, що повинні в нормальних відносинах перевозити сотні возів денно. І Чехословаччина аж задихувться від своїх фабрикатів. Всяка пільга в цьому напрямі для Чехословаччини дуже корисна.
Колиб Чехословаччина хотіла добути цю пільгу коштом знехтовання справи галицької державности й за цю ціну допоможе полякам у рішаючій хвилі переперти прилучення Галичини до Польщі, то Чехословаччина оплатить
