Одним із важних питань, які займають тих, що хочуть оживити читальняний рух по селах та містах, є питання, як уладжувати народні читання. Найважніші практичні вказівки під тим оглядом подав Борис Грінченко. Два десятки літ з накладом минуло, як він поміщував в „Зорі“ статті „Про українську книжку на селі“ і ввів перший назву „народні читання“. Розумів він читання літературного твору (оповідання, поезій і т. и.) ширшій громаді зібраних людей. Опісля помістив цілий ряд заміток на ту тему в „Новій Громаді“, що виходила в Київі в р. 1906. Говорить він і про те, яке вражіння оставляє на селі „Кобзар“ Шевченка, як приймаються сільськими слухачами писання Куліша, як читаються на селі історичні книжки і навіть твори світової літератури в українських перекладах. Все те автор зібрав і ще чимало матеріялу додав у своїм многоважнім творі: „Перед широким світом“, ще появився в Київі 1907 р. З сею працею великого трудовника належить познакомитися кождому, хто лише хоче попирати на селі практично книжку. Тут зібраний багатий досвід людини, що своїми ділами доводила, що в українськім селі прийметься кожда книжка, лише треба її відповідно подати і обзнакомити з нею слухачів. Я певний, що його приклад і вказання дороги, як улаштовувати се, мусів вплинути на других — взятися за той спосіб народньої освіти. І мені доводилося в передвоєннім часі поробити деякі пробіг та прийти до дуже гарних вислідів.
Будь в читальні, будь иншим практикованим способом заповідається людям, щоби в означенім дні зійшлися на те, щоби послухати якої гарної повісти або оповідання. Найліпше надаються до читання вечірні години в осени та в зимі, не тільки в неділі і свята, але й на будних днях. З власного досвіду говорю, що на того рода читання сходилися люде навіть з сусідніх присілків під Рогатином, віддалених 3 до 4 км. від міста. До подиву була точність слухачів. А зацікавлення було так велике, що навіть сніжні хуртовини не здержували слухачів від того, щоби не прийти на означену годину. Доказом того ще й те, що число постійних учасників переходило сотку, доходячи нераз і до двох соток.
