ченко справдішній герой, герой не тільки для українського народу, але й для цілого людства. Своїм цілим життям, своїми ділами засвідчив він, що якби но був він поетом, але поставлений на якімнебудь становищі, де прийшлосьби віддати себе цілого, віддати життя за ідею, за справедливу справу, за правду, він всюди був би на чолі, в передніх рядах. Легко запалитися до якоїсь справи, легко у великих словах заповідати великі діла, легко навіть серед сприяючих відносин довершити великого діла, але уміти серед найбільш супротивних хвиль, серед найтяжчої життєвої бурі вийти на чоло і не тратити ніколи надії, полишитися вірним своїм поглядам і переконанням, завжди бути готовим до діла, до праці, до чину, не дати себе зломити, горло нести чоло, сміло глядіти у вічи всякій небезпеці і всякій супротивности, не похилити в низ прапора, не упустити його з рук хиба що враз із сьоїм життям — це вже характеризує героя і таким героєм є саме Шевченко. Такий народ щасливий, коли має у себе Шевченка. Такий народ не може згинути, такий народ мусить розвиватися, поступати наперед. А коли цей народ поправді вдумується в твори поета, коли з внутрішнього духового переконання віддає йому почесть, не творить з нього тільки святця, перед яким бє поклони, але вдивлений в нього як в провідну зорю, як зразок найвищих і найблагородніщих ідей — вставить в своє життя чин повний нового, свіжого змісту, підходячого під потребу даного моменту, тоді такий народ не пропаде.
