Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/102

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

допитувати ся. В тій Геншлевій то хиба сам чорт сидить!

ФАБІҐ.

А на шинок гострить собі вона давно вже зуби.

ЗІБЕНГАР
до Гауфе.

Гауфе, та-ж вас не видати вже нїколи. Що-ж дїєть ся властиво з вами?

ГАУФЕ.

А що-ж мало би дїяти ся? Біда коло мене, тай тільки. А хто впакував мене у неї, як не ся проклята баба! Ну, хто-ж иньший, хотїв би я лише знати? Бо з Геншлем я немав нїчого нїколи.

ФАБІҐ.

Його жінка має також штани.

ГАУФЕ.

Я не є вже досить меткий. Розумієть ся, чоловік не належить вже до наймолодших. Коло запаски не буду я таки крутити ся їй все, вона хоче як-раз сього, се треба також знати! Вона так палить ся, можна би сказати… вона нїколи не наситить ся. Але із за сього працювати може. Молоді смаркачі, що вона їх роздобула, такі лїниві, що аж смердить; я удав би іще робити за трьох таких.

ЗІБЕНГАР.

Шкода старого Геншля!