Цю сторінку схвалено
ГЕНШЕЛЬ.
А може собі чути, про мене, хто хоче; але ти лишиш ся тут і Ганна прийде сюда!
ВАЛЬТЕР.
Чого я маю тут лишити ся? Я не знаю по що! Твої річи не обходять мене нї раз. Я не мішаю зя до сього і не хочу мішати ся.
ГЕНШЕЛЬ
Чому ти собі сього передше не роздумав.
ВАЛЬТЕР.
А зрештою те, що ми маємо із собою, прийде іще перед суд; там побачимо, чия буде правда! Прийду я іще до своїх гроший. А може твоя жінка роздумаєть ся, заки зважить ся криво-присягати. Иньші твої річі не обходять мене. Кажу тобі, лиши мене, бо не маю часу. Кваплю ся до Гартав, не можу ждати.
ЗІБЕНГАР
вертає.
ЗІБЕНГАР.
Що-ж тут стало ся?
ВЕРМЕЛЬСКІРХ.
Та, пробі, я не знаю! Я анї раз не знаю, чого хоче пан Геншель.
ГЕНШЕЛЬ
все іще держить сильно рукою рамя Вальтера.
Най прийде сюда Ганна, більше нїщо.
