Цю сторінку схвалено
ГЕНШЕЛЬ.
Яка година?
ГЕНШЛЕВА.
Чверть на другу.
ГЕНШЕЛЬ.
Ти чи не перевісила годинник? Бо він висїв все коло дверий.
ГЕНШЛЕВА.
Що-ж тобі приходить до голови! Та-ж він висить там, де все висїв.
ГЕНШЕЛЬ
встає.
Піду на хвилю до стайнї.
ГЕНШЛЕВА.
Йди спати, бо інакше нароблю крику. Що ти маєш робити тепер у стайнї? Ти повинен лежати в ночі у ліжку!
ГЕНШЕЛЬ
стоїть спокійно та дивить ся на Ганну.
Де Ґуста?
ГЕНШЛЕВА.
Чого хочеш? Вона-ж лежить у ліжку та спить. Чого ти виїздиш вічно із сею дївчиною? Їй нїчого не станеть ся. Я-ж не роблю їй нїчого злого.
ГЕНШЕЛЬ.
Їй нїчого не станеть ся. Вона пішла спати. Вона лягла в сам час спати. - Ґуста, а не Берта!
