Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/41

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ГАННА.

О, про мене! Що-ж се мене обходить? Волочи ся, з ким собі хочеш! Мінї всьо одно!

ФРАНЦ.

Від коли то, Ганно?

ГАННА.

Від непамятних часів.

ФРАНЦ
зворушений до слїз.

Але-ж, ти брешеш Ганю!

ГАННА.

Лише так мінї не зачинай! Так не доїдеш зі мною до кінця. Я не позволю собі закидати брехнї. Богато не буду говорити; най се раз скінчить ся. А коли ти маєш таку голову, що не хоче нїчого зрозуміти, мушу тобі раз на все ясно сказати: між нами вже всьо скінчило ся.

ФРАНЦ.

Справдї кажеш?

ГАННА.

Всьо вже скінчило ся, затям собі се Франце!

ФРАНЦ.

Я собі се затямлю!

Раз-у-раз сильнїйше зворушений, нарештї більше плаче, нїж говорить.

Не думай собі, що я такий дурний. Я вже бачив се давнїйше. Але гадаю все ще, що прийдеш до розуму…