мав би чого бояти ся, хочби ви завели мене, хто зна' куда. Не бояв би ся піти анї до пивницї, анї на стрих зі сїном!
Відчепіть ся геть від мене. Знав куди трафити! Таких хортів маємо тут богато.
Молодице, можу вам помочи прати?
Нї! Але як ви будете плести далї нїсенїтницї, то я вам поможу іще вибічи до гори!
Гарно буде виглядати ваш білий перед.
Ще чого! Не зробите чей з мене свинї? Ну, але! Так не можна. Але ми поговоримо іще про те. Правда молодице? Розумієть ся, розумієть ся. Поговоримо іще про те. Як буду мати час, пізнїйше, иньшим разом.
Він не заблукаєть ся мабуть сюди більше! Зібенгар покаже йому вже добре дорогу з їдальнї до кухнї. — Ганно, коли верне Геншель?
В полудне. — А може сказати йому що?
Так. — Скажіть йому — не забудьте! — Скажіть йому, що я — казав поздоровити його.
