Цю сторінку схвалено
хіяльних книжках, чи се ваша дитина, чи сестри. А рота також не попарю собі. Але як хочете почути добру раду: найлїпше скажіть зараз Геншлеви, він не зірве вам іще за се голови.
ГАННА
раз-у-раз сильнїйше зворушена, бо чути вже голос Геншля.
А то балакун! Чоловіка шляк може трафити!
Йде до комори.
Входить Геншель поважно та поволи. Має на собі чорну одїж, цилїндер, та білі, ткані рукавички.
ГЕНШЕЛЬ
пристає, дивить ся поволи на Фабіґа та нагадує собі щось. Просто та спокійно:
Що ви за один?
ФАБІҐ
хутко.
Я скуповую лахи, старий папір, мебіль, зношену одїж, геть всьо, що є лише.
ГЕНШЕЛЬ
глядить довго, добродушно, але рішучо.
Проч дурню!
ФАБІҐ
відходить збентежений, з усьмішкою.
ГЕНШЕЛЬ
здоймає цилїндер та обтирає собі чоло і карк сорокатою хустиною; потім кладе капелюх на столї, та говорить в сторону дверий до комори.
Дївчино! де ти?
