Ну що-ж! Тамто друге, дурниця. А хочби навіть і не дурниця — розумію, що чоловіка все гризе — в кождім разї треба позбути ся сього! Вязати ся… хоч знаєте, що було би вам із сим лїпше, се-ж дурнота, Геншель!
Та я сказав собі вже то з яких десять разів. Бачите, вона бажала все лише мойого добра. Нїби моя жінка, як була іще здорова. Вона-ж не схоче стояти мінї тепер на перепонї. Де вона там і може бути, все бажає мінї щастя.
Та вже-ж.
Нинї був я на її гробі. — Ваша жінка казала зложити там також вінець. — Я думав собі: Підеш там. Може вона зішле тобі яку гадку. Може вже там раз рішиш ся. — Мамо! говорю собі в думцї, дай мінї який знак! Так або нї? Як там не випаде, я згоджу ся із сим. Пів години стояв я. — Молив ся та змалював їй теж всьо, так в своїй душі, думаю що-до дитини і що-до гостинницї і що не можу дати собі ради в інтересї — але вона не дала мінї нїякого знаку.
входить, та глядить лише в переходї на бесїдників і береть ся сильно до роботи. Кладе на бік стільчик та балїю і пораєть ся при печі.
