Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/84

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ВАЛЬТЕР.

Як ви маєте з ним що говорити Юрку, полишіть се радше до завтра! Нинї він має иньші річи на голові. Ну, Геншлева знаєш, що він привіз тобі?

ГЕНШЛЕВА.

Що-ж він міг привезти? От не говори!

ВАЛЬТЕР.

Твою рідну доньку привіз тобі.

ГЕНШЛЕВА.

Що він привіз менї? Я не дочула добре!

ВАЛЬТЕР.

Ми були в Квальсдорфі — та забрали її відтам.

ГЕНШЛЕВА.

Ви може пяні оба разом?

ВАЛЬТЕР.

Нї, нї, так — як кажу!…

ГЕНШЛЕВА.

Кого ви привезли?

ВАЛЬТЕР.

Він не говорив мінї нїщо про се. Ми приїхали до Квальсдорфу і сидїли у коршмі.

ГЕНШЛЕВА.

Ну, і що-ж далї?