Цю сторінку схвалено
|
ВЕРМЕЛЬСКІРХ
грає та присьпівує собі.
Як я князем був аркадийським ЮРКО
що за той час робив рухи під такт.
Ну, лише далї, лише далї! ВЕРМЕЛЬСКІРХ
кашляє значучо.
Не йде! — Захрип! — Ну, най буде…! — Іще раз зачинаймо! Як я князем..... кашлає. Як я князем був аркадийським,Богацтва мав… богацтва мав… Е, до сто чортів! ЮРКО.
Все далї, все далї! Та-ж се було цїлком добре! Так гарно! ВЕРМЕЛЬСКІРХ.
Я вам щось закашлаю. Тепер вже якось не йде воно. ЮРКО.
Ну, я сього не розумію. Та-ж се найкраща придворня музика. ВЕРМЕЛЬСКІРХ.
Придворня музика на польованю! ЮРКО.
Про мене, хочби навіть. Я там не знаю так точно ріжницї. Ну, панно Франю, чого ви так сьмієте ся? |
