Сторінка:Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729 – 1730 рр. (1931).pdf/109

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 99 —

Гамалѣй, асаулови войсковому енералному отдавати належитое послушенство и повинность, а до города Чорнухъ жадного не мѣютъ оддавати послушенства декуляруемъ. Данъ в Лукомлю, марта 22, 1709 року.

В подлиномъ подписано тако: Зъвышьменованный гетманъ рукою власною.

Копія.

[1306] 41.

Великого государя его царского пресвѣтлого величества войскъ Запорожскихъ гетманъ Іоаннъ Скоропадскый.

Ознаймуемъ симъ унѣверсаломъ нашимъ кождому кому колвекъ о томъ вѣдати надлежит, ижъ панъ Михайло Милорадовичъ, полковникъ гадяцкій обявилъ намъ что он за сина своего пана Стефана Милорадовича заручилъ въ доживотное малжeнcкoй приязны сожитіе дочеръ въ пана Михайла Гама лѣй и при томъ презентовалъ карту од его пана Гамалѣй на уступленіе ему найменованному зятеви своему въ посагъ за дочерю села съвоего ж заслужо ного Позняковъ въ полку Лубенскомъ въ сотнѣ Чорнуcкoй будучого, на ко торое и нашого рейментарского просилъ потверженя. А так мы гетманъ про шеніе помянутого пана полковника Гадяцкого принявши выдаем сей нашъ унѣ версалъ, и когда тіе зговоренные дѣти совершенно до мaлженского браку вступятъ, мѣти хоченъ абы войтъ позницкій з посполитими людми обыкное подданическое ему пану Стефану Милорадовичу отдавал послушенство и по Винност, опрочъ козаковъ, якие при съвоих волЪностяхъ ненарушно мѣютъ быти захованы. Зачимъ абы панъ полковник лубенскій зъ старшиною инѣ хто инъшій з полчан тамошънихъ во владѣнію предречоңого села Позниковъ и въ отбыранню от людей посполитихъ тамъ мешъкаючихъ послушенства и повинности не чинили перешкоди рейментарско приказуемъ. Данъ въ Глу ховѣ, генваря 21, pоку 1718.

В подлинном подписано так: Зъвышменованный гетман рукою власною. [127-1306] Къ симъ копіямъ бунчуковий товаришъ Стефанъ Милорадовичъ.

[131-Христинів].

Копія.

40.

Божіею милостію мы пресвѣтлѣйшіе и державнѣйшіе великіе государѣ цары и великіе князѣ, Іоанъ Алексевичъ, Петръ Алексѣевичъ всея Великія, и Малія, и Бѣлія Россій самодержци. . пожаловали Лубенского поле ку подасаула Якова Христича, велѣли ему дат сію нашу великих государей нашего царского величества жалованную грамоту на село Некрестовку въЧер нуском уезде, и на част войскових доходов с мелници Терешковой на греб лѣ мѣской пѣратинской о двух колесах стоящих и на двѣ мелници вешняки, для того, въ нынѣшнем 203 году, генвара въ 5 день, былъ челом нам вели кимъ государем, нашему царскому величеству онъ Яковъ въ прошлих годѣхъ служил отцу нашему великих государей блаженныя памяти великому государу, цару и великому князю Алексѣю Михайловичу, всея Великiя и Малiя и Бѣлія Россій самодержцу отецъ ево Яковлев, а брату нашему блаженныя па мяти великому государу, цару и великому князю Феодору Алексѣевичу всея Великія, и Малія, и Бѣлія Россій самодержцу, также и нам великим государем нашему царскому величеству служил онъ Яков со всяким усердіем; и за тѣ службы по нашему великих государей нашего царского величества указу под данной нашъ войска Запорожскаго обойҳъ сторон Днепра гетман Иван Сте фанович Мазепа потвердил ему Якову листом своймъ въ наших царского ве личества Малороссійских городѣх въ Чорнуском уезде село Нехрестовку, и части Войскових доходов [1316) с мелници Терешковой на греблѣ мѣской пиратинской одвух колесах стоячих. А нашей де великих государей нашего царского