Сторінка:Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729 – 1730 рр. (1931).pdf/11

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


[1] Копіа екстракту[1].

По справке въ канцелляріи́ міністерскаго правленія с ревізорскими книгами, которая ревізія во всей Малой Россіи́ чинена в 1726 году по імянному блаженнія и вѣчнодостойнія памяти ея імператорского величества указу Глуховского Гварнѣзона обор-аффецерами посила[е]ми[ми] изъ бывшой Малороссійской коллегіи́, какые въ Малой Россіи́ обрѣтаются маетности, села и деревнѣ, хуторѣ, званіями каждая порознь; и что въ техъ маетностях дворового числа, и кто ими, и по какимъ крепостямъ владѣетъ, значит ниже.

По сказкамъ Лубенского полку старожиловъ и по явленнимъ от владѣлцевъ разнихъ чиновъ привилеґіамъ, показалося, что въ томъ же полку, которые мѣстечка, села и деревнѣ въ екстрактѣ съ ревізій, бывшой въ 1726 году, чрезъ оберъ-оффіцеровъ Глуховского Гварнѣзона, посиланнихъ изъ бывшой Малороссійской коллегіи́, написани быт ратушними въ роздаче, и нынѣ при ратушнемъ владѣніи́ обрѣтающимися; тые всѣ ратушними суще, и въ ратушнемъ владѣніи́ никогда не были, и нынѣ не суть; понеже чтоб от кого до ратушей были опредѣлени на тое при оных ратушехъ нѣтъ нѣкаких привелеевъ и крѣпостей, кромѣ ниже означенного въ сотнѣ Глинской села Ярошовки; но оные ж мѣстечка, села и деревнѣ за держави лядской были шляхетскые; а по отбытій от держави лядской стали бытъ войсковые въ волѣ и діспозіціи́ гетмановъ малороссійских, которыи́ тые ж маетности, такъ по дачи полковниковъ, яко и сами свободно, кому хотя и смотря по заслугамъ, свои́ми унѣверсалами опредѣляли; и по тому их опредѣленію многые владѣлци подтверженіе вящшое получили, високомонаршые жалованные грамоты.
А что тые жъ села названи ратушними, такое названіе произийшло не по существу дѣла, но толко потому, что одни от тѣхъ селъ прежде отдачи владѣлцамъ, а другые и до днес не отданные, сотенная и городовая ратушами вѣдающая старшина, содержуя въ своемъ видѣніи́, а не владѣніи́, собирали и собирают съ оних селъ на компанію мѣсячную оплату, також кому по указамъ надлежит подводи, да посполитими оных селъ жителми косят сѣна на случающыеся наезди и протчая. А інные села ж и деревнѣ, которые осажени при купленних ґрунтах от самих владѣлцевъ и въ такомъ городовой старшини видѣніи́ не были. Да тые ж всѣ полку Лубенского маетности и нѣ на якые уряды вовся не надлежали, кромѣ одного нижеозначенного мѣстечка Городища и селъ тоей сотнѣ, но хто оними маетностми владѣлъ прежде и нынѣ владѣетъ, и по которымъ дачамъ, о томъ подписано ниже сего под каждою статьею.
  1. Ця частина рукопису, а саме „Слідство“, поділена на 6 ґраф; у першій стоять числа аркушів (на колоні напис — „Листи“), мабуть це покликання на книгу ревизії 1726 року, екстракта з якої написано у другій ґрафі. У третій ґрафі написано „Число дворов по нынѣшней ревізіи“, як воно зазначено на колоні (себ то ревізії 1729 р.). І в четвертій ґрафі знаходиться результат слідства переведенного 1729—1730 р.р. З огляду на те що друкування в такому вигляді дуже б ускладніло друкарську роботу, то числа першої ґрафи у друкованому тексті стоять у другій ґрафі перед назвою того села, до якого вони відносяться. Числа третьої ґрафи стоять у четвертій ґрафі після того села, до якого вони відносяться, у круглих дужках. Текст четвертої ґрафи, щоб відзначити від тексту другої ґрафи, друкується відступивши трохи з лівого боку.