Сторінка:Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729 – 1730 рр. (1931).pdf/143

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 133 —

пятія; повагою сего нашего унѣверсалу варуемъ. Данъ эъ канцеллярій войско вой въ Глуховѣ, юля 29 року 1709.

Звишменованній гетманъ рукою власною.

Мѣсто печати рейментарской.

22.

Его царското пресвѣтлого величества войска Запорозкаго полковъникъ лубенский Василій Савичъ.

П. П. старшинѣ городовой глинской, и кому колвекъ о томъ вѣдати на лежат, симъ нашимъ извѣстно чинимъ писаніемъ, іжъ бувши въ насъ въ Лубняхъ панъ Андрѣй Михайловичъ, сотникъ вашъ, подалъ високоповажній листь от ясневелможного добродѣя его милости пана гетмана къ намъ пи санній, въ которомъ поневаж указъ естъ вираженъ, жебисмо възглядом. прислугъ войскових пана сотникових вручили ему въ поссесію людей села Перекоповъки; такъ ми високоповажному повеленію [197) рейментарскому удовълетвораючи, ак тому и на прошеніе пана сотникове респектуючи, яко помянутое село Перекоповку оному до ласки рейментарской и войсковой вру чаемъ, такъ особливе вмстемъ п. п. старшинѣ приказуемъ, абисте въ томъ реченного села завѣдованню жадного ему ж пану сотниковѣ не важилися 'чи нити препятія. Тамошніе теж тягліе жителѣ перекоповъскіе во всемъ належи тое повинни oному отдавати послушенство, що аби такъ и неотмѣнне чини лосъ и повторе пожадавъши імъ же нашу засилаемъ приязнь. Дан въ Луб няхъ 1713 року, януарія 25.

Звишменованній полковникъ лубенский.

22 и 25.

Его імператорского пресвѣтлого величества войска Запорозкаго полковь ник чернѣговъскiй и наказній гетманъ эъ старшиною енералною Павелъ По луботок.

Вамъ войтамъ эъ посполитими людми Перекоповки и села Волошиновъки симъ нашимъ откритимъ обявляемъ листомъ, іжъ доносила намъ чрез суп лѣкку свою панѣ Улiяна Тарнавіотовна Андреева Жуковская, судійна полку Лубенского, 3ъ позосталими покойного мужа ей дѣтми, же ви якоби зъ под говору и наущенія дѣвера ей пана Афанасія Жуковъского, сотника глинского, не хочете ей подданской повинности и послушенства отдавати. Ана тіе села Перекоповъку и половину Волошиновъки за заслуги умершого мужа ей паней судіинои, прежде ураду и на урадѣ уже судейскомъ роненніе імѣетъ она тет манскіе унѣверсали; а эъверхъ того и монаршою его імператорского пресвѣт лого величества грамотою оное село Волошиловъка еще отцевѣ мужа ей и сотника глинского во владѣніе утвержено, которое опослѣ унѣверсаломъ гетманскимъ по половинѣ части Пану судій, а часть пану сотниковѣ глинско му опредѣлено. З тихъ мѣръ яко вамъ такую противность ганимъ, такъ гроз но упоминаемъ и приказуемъ, абисте подлугъ монаршой грамоти и унѣвер саловъ гетманскихъ от Перекоповъки зъ цѣлого села, [1976] а от Волоши новъки эъ половини ей панеи судіинои эъ дѣтми покойного мужа ей должное послушенство и подданскую повинность отдавали по прежднему. А которій би эъ васъ не оставляя легкомислiя и противности билъ въпред ослушнимъ, такового, аби панъ полковъникъ лубенский, яко того полку началникъ, ве лѣлъ смирити и наказати по надлежитости. Помянутий же панъ сотникъ глинский нѣ въ чомъ до половини того села Волошиновъки належной панеи судійной (: контентуючися другою половиною себѣ опредѣленною:) весма ін-