Сторінка:Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729 – 1730 рр. (1931).pdf/144

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 134 —

тересоватися не смѣетъ упоминаемъ. Данъ въ Глуховѣ зъ енералнои канцел лярій при войсковой печати, року 1722, oктoвр. 7[1]).

Въ подленномъ подписано тако: Звишменованній полковъникъ и наказний гетманъ рукою.

Войсковий енералнiй писаръ Семенъ Савичъ. Василій Жураковский асаулъ енералнiй.

22.

Пресвѣтлѣйшаго и державнѣйшаrо великого государа его царского священнѣйшаго величества войска Запорозкаго обоихъ сторон Днепра гетман lоан Скоропадскій.

Ознаймуемъ симъ нашимъ унѣверсаломъ всей старшинѣ и чернѣ рей менту нашего въ полку Лубенскомъ обрѣтаючойся, а особливе атамановѣ и войтовѣ зъ буймистрами глинскимъ, и кому би колвекъ о томъ вѣдати належало, ішъ презентовалъ намъ панъ Андрѣй Михайловичъ сотникъ глин ский унѣверсалъ пана полковника лубенского на село Перекоповъку, въ сотнѣ тамошней будучое по нашемъ указу виданній, и просилъ на оніи наше го потверженъя. Митеди гетманъ, принявши тое пана сотника глинского про шеніе респектомъ его войсковихъ услугъ неоттеперь охочо отправуючихъся, за слушность видаемъ сей нашъ унѣверсалъ, которого повагою, яко утвержа емъ помянутое село Перекотовъку до всѣми до него приналежними угодіями въ зуполное его въладѣніе, такъ, аби въ ономъ нѣхто 3ъ старшини и чер нѣ войсковихъ и посполитихъ людей жадной ему чинити перешкоди и перепони не важилъся. Войтъ засъ переколъский зо всѣми тамошнѣми посполити ми людми (: опрочъ козаковъ, якіе при своихъ волностяхъ ненарушно мѣют бити заховани:) [198] должни ему ж пану сотниковѣ, яко державцѣ своему. и належитое во всяких работизнихъ подавати послушенство, повинност мѣти хо чемъ и рейментарско пилно приказуемъ. Данъ в Глуховѣ юня 23, pоку 1714.

Зъвишменованній гетманъ рукою власною. [194—197] Сводилъ с подлинними полковий писар Степанъ Савіцкий.

[199] ЛОХВИЦКОЙ СОТНѢ.

Копѣя премошнѣй шои грамоти государственной на село въ уездѣ Лохвицкомъ Безсали, Гамалѣямъ данънои, по ко торой тимъ селомъ владѣютъ тепер Александер и Тосифъ Гамалѣй.

Да при томъ и унѣверсаловъ гетманских на тое село Безсали виданних копѣй приложении.

Копѣя.

[200] 27.

Божіею милостію пресвѣтлѣйшіе и державнѣйшіе велікое государи, цари и великіе князи Іоанъ Алексѣевичъ Петръ Алексѣевичъ всея Великия, и Малия, і Бѣлия Россий.... пожаловали войска Запорожского знатного въ войску Запорожскомъ товарища Михайла Гамалѣя, велѣли ему дат сию нашу великих государей, нашего царского величества, жалованую грамоту на село Безсали, в Лубенскомъ полку, въ Лохвицкомъ уйзде, со всѣми к тому селу принадлежащими угодый, и на мелницу на реки Сулѣ, в селѣ Ручкахъ, прозиваемую Неишсаловъ, для того в нынѣшненъ 202-мъ году, ноября въ 17 д., былъ челомъ намъ великимъ государемъ, нашому царскому величеству, онъ Михайла, въ прошлих де годѣхъ дѣдъ ево, и отецъ и он

  1. Число місяцы не читко написано.