Сторінка:Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729 – 1730 рр. (1931).pdf/147

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 137 —

Копіа.

[2026] 27.

Пресвѣтлѣйшого и державнѣйшого великого государя нашего его царского величества войска Запорожского гетманъ lоанъ Скоропадский.

Его ж царского пресвѣтлого величества войска Запорожского пану полков никови лубенскому п. п. старшинѣ полковой, а особливе п. сотникови лох вицкому, и всему урядови тамошнему, и кождому кому тилко вѣдати надле Житъ симъ унѣверсаломъ нашимъ ознаймуемъ, іжъ любо то панъ Михайло Гамалѣя, асаулъ войска его царского пресвѣтлого величества Запорожского енеральній, съ інними особами прелестію змѣнника Мазепи до шведской былъ уведенний сторони; однакъ когда тепер оттоль до сторони монаршой, добро» вольне отторгнувъшися, передалъся, и въ первой своей вѣрности, якую при хиленемъся своимъ ку намъ ренововалъ, статечне его царскому величеству служити облѣкгуеться; респектомъ теди того маeтности якіе прежде кголдо вали зъ всѣми до нихъ принадлежащими угодіами, млинами, полями пахат ними и сѣнокосними, лѣсами, гаями и займисками, при нему пану Гамалѣи, асаулови енералному, ненарушне заховуемъ. Зачимъ вѣдакчи эъ старцини и чернѣ отаковой волѣ нашой въ владѣній тихъ сѣлъ и въ узнатю от лю дей посполитихъ послушенства, такъже въ отбыранъню зъ кгрунтовъ прихо дячих пожитковъ, ему пану асаулѣ енеральному войсковому найменшой не ва жилися чинити перепони, перешкоди и препятствia вaруемъ, грозимъ и рей ментарско приказуемъ. Войти зась сѣлъ зъ пасполитами людми подданъское должни во всемъ чинит послушенство, повторе и подесяте приказуемъ. Данъ въ Лукуми, марта 7 д., року 1709.

У подленномъ подписано тако: Звышъменованній гетманъ рукою власною.

Мѣсто печати.

[200—202] Сводил с подленъними подъписок лохвицкой Фома Прокопов. [200—2026] Схожо с подленъними lосифъ Гамалѣя.

Копія.

[203] 27.

Божіею милостію мы пресвѣтлѣйшіе и державнѣйшіе великіе государи и великіе князи Іоаннъ Алексѣевич, Петръ Алексѣевичь всея Великія, и Ма лія, и Бѣлія Россіи самодержцы.... пожаловали войска Запорожского знатного въ войску Запорожскомъ товарища Михайла Гамалѣя, велѣли ему дат сію нашу великих государей нашого царского величества жалованную гра моту на село Івахники въ Лохвицкомъ уѣздѣ со всѣми к тому селу принале жащими угодій, для того въ нынѣшнемъ 203 м году, генваря в 5 день, был челомъ намъ великимъ государемъ, нашему царскому величеству, онъ Михай ло: въ прошлих де годѣхъ дѣдъ ево, и отецъ, и онъ Михайла служили отцу нашому великих государей блаженныя памяти великому государю, цару и ве ликому князю Алексѣю Михайловичю, всея Великія, и Малія, и Бѣлія Рос сій самодержцу; и брату нашому блаженнія памяти великому государу, цару и великому князю Феодору Алексѣевичу всея Великія, и Малія, и Бѣлія Россій самодержцу, и нам великими государемъ нашому царскому величеству отецъ ево и онъ Михайло служат со всякимъ усердіемъ многие годы; и за тѣ дѣда и отца ево и за ево службы по вашему великих государей, нашего цар ского величества, указу, подданной нашъ войска Запорожского обоихъ сто ронъ Днепра гетман (Іван Степанович Мазепа дал ему Михайлу въ наших царского величества Малороссийских городѣхъ въ уездѣ Лохвицкомъ село Івахники съ Людми посполитими и со всѣми к тому селу приналежащими уго дій; и на то де село дал онъ гетманъ Іванъ Степанович ему Михайлу для владѣнія лист свой; анашей де великих государей жалованной грамоты ему Михайлу на то село не дано. І чтоб мы великіе [2036] государи, наше царское