Сторінка:Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729 – 1730 рр. (1931).pdf/156

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 146 —

луконский противними бити не мают. Данъ въ Глуховѣ, августа 10 дня, року 1709.

Въ подлином подпис таковъ: Звышменованній гетманъ рукою власною.

[219—222] С подлинними сводилъ полковый лубенский писар Стефанъ Савіцкий.

[221—222] Къ симъ копѣямъ Іоанъ Петровъ попъ лукомский руку при ложилъ.

[225] ЛУБЕНСКОЙ СОТНѢ.
[Корнієва].

Копѣя.

55.

Его царского пресвѣтлого величества войска Запорожского полковникъ лубенъский Андрей Марковичъ.

Ознаймуемъ симъ нашимъ унѣверсаломъ кому бы колвекъ о томъ вѣдати належало, а особливе пану сотниковѣ полковому лубенъскому, атамановѣ го родовому тамошнему, и войтовѣ эъ прочийми урадниками, ижъ знаючи мы быти пана Григорія, значного полку Лубенского нашого товариша, до услугъ войсковихъ, которое неоттепер уже нелениво отправуети, способнаго для того респекту, по прошенію оного опредѣляемъ ему подъ послушенство людей посполитихъ в селѣ сотнѣ Лубенской, іменуемомъ Ерковьцяхъ найдуючихъся, якие до ратуша тамошнего належали. Докладаемъ однакъ тое, ижъ они посполитіе ерковъскіе непремѣнно и до ратуша мают отдавати, особливе на рейментарскую стацію и кокпанѣю свою повинност; и панъ Григорий онихъ от тоей неповиненъ заступати, поневаж, що на ихъ належит тепер вистачит нѣотколь будетъ того взяти. Авъ отбыранню от них же посполитихъ на лежитого послушенства въ мѣрнихъ роботизнахъ державцям отдаватися обыклого, жебы ему пану Корнѣевичу нѣхто жадного не чинилъ препятія. И они посполитіе отнюдь бы не были от того отмовними, пилно мѣти хочемъ и приказуемъ. Данъ въ Ромнѣ, ноеврія 13 дня, року 1717.

Звишъменованний полковникъ рукою власною.

Съ подлиннимъ сводилъ полковый писаръ Степанъ Савіцкий.

Сотник пиратинский Григорий Корнѣевъ.

Копѣя с подленаго[1]).

[226 -Кулябки].

Пресвѣтлѣйшаго и державнѣйшаго великаго государа нашего его цар скаго величества войска Запорожскаго гетман Іоанъ Скоропадский.

Всѣмъ въобецъ и каждому зособна, а імено пану полковникови войска его жъ дарскаго пресвѣтлаго величества Запорожскаго лубенскому и луком скому до всѣмъ старшимъ и меншимъ того полку товариствомъ, и кому бы о томъ вѣдати надлежало, ознаймуемъ, ихъ по внесенной до насъ гетмана от пана Даниила Апостола, полковника его царскаго пресвѣтлаго величества Запор[ожјскаго миргородскаго, за зятемъ его паномъ Петромъ Кулябкою інстанцій, яко ствержаемъ село, именуемое Шаршнювка, ему наданное эъ мли нами его ж власними, одними на Лукомской, а другими на Лисогорской гребляхъ будучими, на рецѣ Суллѣ а особно два млини вешняқи на рѣкахъ Слѣпородѣ и Булатцѣ построенie, симъ нашимъ унѣверсаломъ такъ и вновь надаемъ ему ж пану Кулябцѣ село Калайдинцѣ 30 всѣми до оного принадлежитостями, тоест

  1. Нагорі написано число —53-и закреслено.