Сторінка:Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729 – 1730 рр. (1931).pdf/172

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 162 —

Петро Троцкий, знатній канцелляриста нашъ войсковий, унѣверсали антецес сора нашого отцевѣ его Максиму Троцкому, судій полковому лубенскому, за живота его многихъ ради въ войску Запорожскомъ службъ одправованнихъ данніе, на село Повстинъ и слободку Лазурки в сотнѣ Пиратинской будучае, которое село и слободку по смерти его судіи и женѣ его обудовѣвшой паней Троцкой здѣтми другимъ унѣверсаломъ утверждени, по якихъ онъ же панъ Петро Троцкій просилъ и од насъ подтвердителного унѣверсалу. Ми прето гетманъ, по силѣ данной намъ монаршой его імператорского величества грамоти имѣючи власть всякie въ Малой Россій войнскіе и гражданское устроевать порядки, респектуючи же на знатніе и многое старого Троцкого, покойного судій полкового лубенского, службы от молодих лѣтъ въ походахъ войсковихъ и на урадахъ писарства и судейства полковихъ по умертіе свое показанніе, к тому ж и синовъ его до служби войсковой видячи згодность и способност, зъ которих старший синъ панъ Петро Троцкий в канцеллярій енералной чрезъ килко уже лѣтъ служит вѣрно и постоянно, потверждаемъ симъ нашимъ унѣверсаломъ вдовствующoй паней Троцкой и синомъ ей озна ченное село Повстинъ и слобудку Лазорки со всѣми рунтами и угодіями (255) здавна до онихъ належними, позволяючи од тамошнихъ Посполитихъ людей всякіе подданскіе повинности и послушенство имѣть, зачимъ аби панъ Полковникъ лубенскій з старшиною полковою и нихто з войсковихъ и поспо литихъ всякого чину людей помянутой паней Троцкой и синамъ ей во вла дѣній вышепомянутих села Повстина и слободки Лазурокъ в сотнѣ Пиратин ской будучихъ найменшой не важился чинити трудности и препятія.

Войти зас з тамошними людми посполитими (:опрочъ козаковъ, которie при своихъ волностях имѣють быть заховани ненарушно:) всякіе подданское повинности и послушенства отдавали бймъ яко державцам своймъ реймен тарско упоминаемъ и приказуемъ.

Данъ в Глуховѣ, oктoврія 5 дня, року 1728.

В подлинномъ подписъ: Звишменованний гетманъ рукою власною.

[253—255] Къ симъ копіамъ во мѣсто матки своей подписался Петро Троцкий.

[257] ПИРЯТИНСКОЙ СОТНѢ.
[Свіччиної].

Копia.

81.

Пресвѣтлѣйшого и державнѣйшого великого государя нашего его царского величества войска Запорожского гетманъ Іоаннъ Скоропадский.

Ознаймуемъ симъ нашимъ писаніемъ пану полковниковѣ войска его цар ского пресвѣтлого величества Запорожского лубенскому, старшинѣ полковой, а засобна пану сотниковѣ пирятинскому, атаманъй городовой и курѣнной зо всѣмъ товариствомъ, и каждому кому колвек вѣдати отомъ надлежатимет, иж овдовѣлая панѣ Домникiя Свѣччиная эъ синами своими паномъ Василіемъ и паномъ Лукіаномъ Свѣчками, мѣючи добра свой, одни за заслуги значне и вѣрне роненіе въ войску его царского величества Запорожскомъ небож чика пана Леонтія Свѣчки, полковника бывшого лубенского мужа оной, от антецессоровъ наших бывшихъ гетмановъ наданные, а другые купленними способомъ набытie и, Якъ монаршою его царского величества грамотою такъ и універсала ми гетманскими стверженные, іменно: село Деймановку, село Давидовку, село Коровай, село Малютинцѣ, село Городище и село Корнѣевку зо всѣми угодіами въ уездѣ Перятинскомъ положенем будучіе, а до того греблю прозиваемую Воробюрскую на рецѣ Удай зо всѣми млинами на оной