Сторінка:Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729 – 1730 рр. (1931).pdf/173

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 163 —

Построенними, въ которих и част войсковая размѣрових пожитковъ ест надана, фолварки, сѣножати, лѣси, пасѣки и поля пахатные, просили нашего гетман: ского на тые свой маeтности млыни и всѣ угодія Потвержателного унѣвер салу. Зачимъ мы гетманъ, стосуючися до висoцeпoвaжной монаршой его цар ского величества грамоти и до унѣверсаловъ антецессоровъ наших, а барзѣй памятаючи на вѣрнозичлывые небожчика старого пана Леонтія Свѣчки полковника бывшого лубенского услуги роненіе въ разних оккaзiax въ войску его царского пресвѣтлого величества Запорожскомъ, до которих войскових услугъ и потомкове его, панъ Василий и панъ Лукіанъ Свѣчки, сут здалые, конфѣрмуемъ тые всѣ добра симъ нашимъ універсаломъ мененной панюй Свѣччиной и паномъ синомъ ей вышейспецифѣкованые, то ест Деймановку, Давидовку, Коровай, Малютинцѣ, Городище и Корневку во всѣми млинами на греблѣ Воробовской на рецѣ Удаю построеними, позволяючи онимъ тими всѣми маeтнocтьми, млинами, фолварками, лѣсами, пасѣками, сѣножатми и всѣми угодіами спокойне владѣти и якъ зъ Посполитих людей в тих вижейіменованныхъ селах мешкаючихъ належитое отбирати послушенство и по винност, такъ из всѣхъ тих добръ и угодій имѣти пожитки и користи.

Прето мѣти хочемъ и рейментарско симъ універсаломъ нашимъ варуемъ, абы мененной панюй Свѣчковой и паномъ синомъ оной въ владѣній тих маетностей зо всѣми угодіами (2576 нѣхто зъ старшини полку Лубенского жадной не смѣлъ и не важился чинити перешкоди и трудности. Войти зас тых вижейспецѣфѣкованых селъ Деймановки, Давидовки, Короваевъ, Малю тинцювъ, Городища и Корнѣевки зо всѣми посполитими людми (: кромѣ коза ковъ которих вoлност мѣетъ быти ненарушне захована:) повинни належитое отдавати панюй Свѣччиной и паномъ синомъ оной послушенство и повинност без жадного противенства Пилно и грозно приказуемъ. Данъ въ Нѣжинѣ февруарія 22 дня, 1709 року.

у подлинного подписано: Звипъменованный гетманъ рукою власною.

Мѣсто печати рейментарской.

[258 — Федора Марковича].
79.

Его царского пресвѣтлого величества войска Запорожского полковникъ лубенскій Василь Савичъ.

Пану сотникови пиратинскому зо всею старшиною, атаманови особливе и войтови села Гурбинець зо всѣми тамошними людми Посполитими и кому колвекъ о томъ вѣдати потреба будеть, ознаймую симъ унѣверсаломъ, иж яко от iншихъ знатнихъ особъ всѣхъ певній и значній респекта видимъ и узнаемъ до его милости пана Феодора Марковича знатного товариша вой скового являемій, такъ и я тоею ж повагою его милости прикриваючи въ пол ку своемъ а въ сотнѣ Пѣратинской село Гурбинцѣ ему пану Федору Мар ковичу подаю во владѣніе до ласки рейментарской и войсковой, Пилно прето упоминаю и приказую, аби такъ войтъ села Гурбинець 20 всѣми посполи тими тамошними людми (:опрочъ козаков, котрій при своей обиклой вол ности імѣют доставати:) всякое належитое безъ отмови послушенство его милости пану Федору Марковичу и повинност отдавали, яко и во владѣній того села Гурбинець не от кого ему ж, а особливе от старшини городовой пѣратинской, жеби и найменшой перепони не дѣялося, варуемъ и повторе приказуем. Дата въ Глуховѣ, януарія 8, року 1710.

Вишменованній полковникъ лубенъскій рукою.

Ксей унѣверсала копий Федор Марковичъ бунчуковий товариш руку приложилы.