Сторінка:Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729 – 1730 рр. (1931).pdf/5

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


ПЕРЕДМОВА.

Щоб вивчати історію економічних та суспільних стосунків на Україні, важливі матеріяли дають джерела, відомі під назвою „Генеральное следствие“ 1729—1730 рр., переведене по полках, що були на території Лівобережної України.

Видання Генерального слідства Лубенського полку, що виходить в цьому, четвертому, томі „Українського Архіву“, фактично продовжує попередні видання цієї серії. Археографічна комісія ВУАН вже видала дуже цінний матеріял для північних частин Лівобережжя (Чернігівщини) — Генеральне слідство Стародубського полку (Український архів, т. І)[1]. У передреволюційній українській історіографії свого часу відзначено вагу цих джерел, але дослідники спинялися були тільки на загальній характеристиці, як джерела, що має першорядне значіння для історії землеволодіння.

О. М. Лазаревський перший почав ці джерела видавати. Їх друковано в „Черниговских Губернских ведомостях“ (1892), а не в відповідному науковому виданні тому, що умови тогочасні не сприяли розвиткові української науки. Десь того таки часу він окреслив значіння цього джерела для історії землеволодіння та історії колонізації („Описание Старой Малороссии, Стародубский полк“. К. 1888, с. IX).

Треба сказати, що пізніші дослідники іноді звужували значіння генерального слідства як джерела, звертаючи увагу тільки на відомості про історію землеволодіння[2].

Генеральні слідства полків треба розглядати в зв'язку з численними ревізіями, переводжуваними в XVIII ст. на Лівобережній Україні. Проф. П. Клименко у своїй розвідці про компути та ревізії XVIII ст.[3] дав цікаву цієї сторони характеристику. Тут є відомості про кількість ревізій, характер ревізійного справування тощо. Мало не кожного десятиріччя першої пол. XVIII ст. відбувалося дві, іноді й три ревізії. Усі вони безперечно дають цікавий матеріял для вивчення суспільно-економічних стосунків XVIII ст.

Перша третина XVIII ст. позначається низкою централізаторських заходів панівних кляс російських дідичів-февдалів, що мали на увазі міцно закріпити на території Лівобережної України свої впливи. Тому то низка ревізій, під цей час переводжуваних, пов'язана з фіскальними інтересами військово-російського постачання. 20-ті рр. XVIII ст., час, коли переводили саме Гене-

  1. Реєстр надрукованих полків Генерального слідства див. Генеральне слідство про маєт. Старод. полку, сс. I—II.
  2. Напр. Передмова до Генер. сл. про маєтності Переясл. полку (Сб. Харьк. Истор.-фил. отд., т. 8. X. 1896, сс. 244
  3. Український археографічний збірник, т. III. К. 1930.