Сторінка:Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729 – 1730 рр. (1931).pdf/62

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Мнѣніе: На урядъ его обозничества прилично, понеже на свою персону имѣетъ другое село въ той же сотнѣ, Брисѣ, а на уряд нѣт опредѣленной маетности.

35.

Село Бѣлая Горѣлка (14), которимъ владѣет [47б] по унѣверсалу полковника Марковича Волошинъ Андрѣяшевичъ, данному отцу его волошину жъ умершему Анъдрѣяшу.

Мнѣніе: Прилично на урядъ сотничества лохвицкого, понеже на тотъ урядъ нѣтъ других маетностей, а Андрѣяшевичъ владѣетъ и другою маетно-стю въ сотнѣ Пирятинской Дащенками под нумером 71-м.

ТОЕЙ ЖЕ ЛУКОМСКОЙ СОТНѢ.
46.

Село Онушки (11), которимъ владѣютъ попи лукомскіе Максимъ и Иванъ по листу отворчистому гетмана Скоропадского, данному отцу ихъ умершому Петру Иванову з нѣякогось респекту въ 1709-м году.

Мнѣніе: Подобаетъ на урядъ асаулства, понеже на тот урядъ нѣтъ маетности, а попамъ маетностми владѣтъ неприлично.

ЛУБЕНСКОЙ СОТНѢ.
55.

Село Ерковцѣ (31), владѣетъ по унѣверсалу полковника пана Марковича сотникъ пирятинский Григорий Корнѣевычъ, данному въ 1717 году.

Мнѣніе: На урядъ сотничества ему прилично, [48] понеже по 8-му пункту другимъ селомъ въ сотнѣ Пирятинской Леляками владѣтъ ему вовся прилично.

ГОРОДИНСКОЙ СОТНѢ № 36.

Мѣстечко Городище (317) с подварками, да подварки жъ Мелехи, деревня Слободка и Зарѣче Удайское, владѣли писарѣ войсковіе енералніе по опредѣленію прежних гетмановъ и по жалованной грамотѣ, и нинѣ за писаря правящий панъ Турковский владѣетъ.

Мнѣніе: Приличии по древнему оному опредѣленію на чинъ писарства енералного и канцеллярію сій маетности.

Села Воронки (473), Крутий Берегъ, Поставмуки, владѣютъ канцелляристи войсковіе по тому жъ прежнему опредѣленію на енералную канцеллярію учиненному.

По тому жъ мнѣнію приличии тіе села на енералную канцеллярію.

МАЕТНОСТИ СУМНИТЕЛНЫЕ ПРИНАДЛЕЖАЩІЕ ВЪ ДОКЛАДЪ.
ЛОХВИЦКОЙ СОТНѢ.
№ 32.

Село Риги (34) и деревня Венеслава (26), владѣла оними обивателка Лохвицкая Марина Марковна, и понеже на владѣніе тое не явила ни чійхъ унѣ-версаловъ, того ради оное село и деревня владѣнія ея стали свсбодни.