Сторінка:Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729 – 1730 рр. (1931).pdf/71

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Въ подлинной подписано тако: Великихъ государей іхъ царского величества дякъ Василий Посниковъ.

На сей копій товарищъ значъковйй полъку Дубенского владѣлецъ села Гусиного подписалъся.

Съ подлинною грамотою читалъ и подписалъся полковый лубенскій пи-саръ Стефанъ Савіцкий.

[16] К сим копіам [61] по листах [616] писар полковый Савіцкий [62] полковый [63] лубенский [64] писар Степан Савіцкий [65] руку приложилъ.

[66] СЕНЧАНСКОЙ СОТНѢ.
[Криштоповича].
87.

Копія.

Его царского пресвѣтлого величества войска Запорожского полковник лубенский Андрей Марковичъ.

Ознаймуемъ симъ нашимъ унѣверсаломъ кому бы колвекъ о томъ вѣдати надлежало, а особливе пп. старшинѣ городовой сенчанской, ижъ просилъ насъ панъ Кирило Криштоповичъ, сотник сенчанский, абысмо ему подтвердили нашимъ універсаломъ двѣ селця въ сотнѣ тамошней же антецессоромъ нашимъ наданные, Гапоновку и Лучку. Мы теди, вѣдаючи его пана сотника нелениво отправуючыеся войсковые услуги, видаемъ сей нашъ універсалу которимъ яко ствержаемъ предъпомянутые обидвѣ селця въ зуполное его владѣніе и позволяемъ оному от людей посполитих (: опрочъ Козаковъ, которые непремѣнно при своей волности маютъ быти на войсковой услузѣ заховани:) обыклые отбирати послушенства и повинности. Так абы в томъ ему пану сотниковѣ нѣхто жадной не чинилъ перешкоди властію нашею прикаэуемъ. Данъ въ Лохвицѣ 23 д., року 1715.

У подлинномъ подписано: Звишъменованний полковникъ рукою власною.

Сводилъ съ подлинным полковый писаръ Стефанъ Савіцкий

К сей копии сотникъ сенчанский Іванъ Криштоповъ руку приложилъ.

[67 — Корсуна].
83.

Копія.

Великого государя нашего его царского священнѣйшого величества войскъ Запорожскихъ обоих сторонъ Днепра гетманъ Іоаннъ Скоропадский.

Пану полковниковѣ войска его царского пресвѣтлого величества Запорожского лубенскому зъ старшиною его полковою, особливе сотниковѣ сенецкому зъ урядом, також атаману села Гапоновки зъ товариством, войту зъ тамошни[ми] посполитими люди и, и кому колвекъ о томъ вѣдати надлежит, ознаймуемъ сымъ нашимъ унѣверсаломъ, ижъ мы гетманъ, з респекту нашего войскового на пана Стефана Кореуна, хоружого полкового лубенского, за нелѣностніе услуги его въ войску Запорожскомъ на урядѣ сотництва сенецкого двгкротне од него пѣстованнам(?) и хоружества полкового отправованные, бар-зѣй же онъ и подчасъ непріятелского шведского въ Украйну нашествія, вѣрне свою службу къ царскому пресвѣтлому величеству и къ намъ показовалъ, надаемъ ему пану Корсуну помененное село Гапоновку, в сотнѣ Сенецкой будучое зъ принадлежащими до оного кгрѵнтами и угодіями въ владѣніе, а к тому и млин его власный, купленный, тепер спустѣлій у греблѣ Сенецкой