Сторінка:Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729 – 1730 рр. (1931).pdf/78

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


И то мы великіе государи наше царское величество сылою сей нашей царского величества жалованной грамоты и ему Леонтію и наслѣдникомъ ево укрипляемъ и утвержаемъ, потому что онъ ту нашу царского величества милость и жалованье получилъ эа своя вѣрніе и знатные къ намъ великимъ государемъ къ нашему царскому величеству службы, чтоб впред смотря на тѣ ево службы и вѣрное радѣные наслѣдники роду ево такъ намъ великимъ государемъ нашему царскому величеству, и нашимъ государскимъ наслѣдникомъ служилы. А для вящаго утверження нашей царского величества милости сыю нашу великих государей нашего царского величества жалованную грамоту утвердит нашею царского величества печатью повелѣлы. Писана ся найде царского величества жалованная грамота въ нашемъ царствующемъ велицемъ градѣ Москвѣ лѣта от созданія мира 7203 мѣсяца декабря 23го дня, государствованія нашего 13 году.

У подлинной подписано: Великихъ государей ихъ царского величества дякъ Василей Бобининъ.

На сей копйѣ товарищъ полъку Дубенского значковий Семенъ Леонътивъ руку приложилъ.

Сводилъ подлинними полковий писар Савіцкий.

[80] ЛУБЕНСКОЙ СОТНѢ.
[Мгарського манастиря][1]).
102.
МОНАСТИРСКІЕ КОПІИ.

Грамота пресвѣтлѣйшаго и великодержавнѣйшого государя, царя и велико го князя Алексѣя Михайловича подтвер-ждаючая грунта от Райни Могилянки княжни Вишневецкой и сина ей Михайла Корибута и гетмана Богдана Хмелницкого монастиру наданніе (4).

Божіею милостію мы великій государ, царь и великій княэъ Алексѣй Михайловичъ въсея Великія, и Малія, и Бѣлія Росія самодержецъ пожаловали есмя нашего царского величества богомолца Дубенского Мгар-ского Преображенского монастира ігумена Виктора изъ братією, что въ нынѣшнемъ въ 166-м году былъ челомъ намъ великому государу нашему царскому величеству онъ ігуменъ Викторъ з братією, чтсб намъ великому государу нашему царскому величеству пожаловати, ихъ прежніе привилія строенія, которіе от великихъ князей рускихъ и от княгини Ірини Вишневецкой и сына ея Іеремія Михайла Коррибута и нашего царского величества гетмана Богдана Хмелницкого имѣют, велѣти потвердити нашими царского величества жалованними грамотами. И мы великій государ, царъ и великій княэъ Алексѣй Михайловичъ всея Великія, и Малія и Бѣлия Росій самодержецъ Дубенского Мгарского Преображенского монастира игумена Виктора зъ братією пожаловали, велѣли их монастирскіе маетности, которіе въ тот ихъ Мгарской монастиръ дани от великих князей руских и от Ірини, княгини Вишневецкой, и сина ей Еремія Михаила Корибута Вишневецкого, и от гетмана Богдана Хмелницкого по привилеямъ, и ныне онъ ігуменъ Виктор з братією тѣми маетностями въладѣютъ, дати сію нашу царского величества жалованную грамоту, чтоб имъ ігумену Виктору з братією по нашои госу-дарскои милости тѣми маетностми владѣти, и доходи въсякіе которіе съ тѣхъ маетностей на монастиръ |80б] эбыривали и ныне вбираютъ, имати

  1. Коло кожного документа Мгарського монастиря єсть збоку число, яке ставимо в дужках після заголовків.