Сторінка:Генрік Понтоппідан. Із хат. 1899.pdf/60

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Кілько разів Яків входив мокрий до хати всї дивили ся на нього питаючим зором. Потрясав лише головою, сїдав на стільцї з опущеними руками і з лїхтарнею поміж колїнами, дивив ся непорушно у землю — і знов схоплював ся.

Як почало свитати, влетїв і крикнув:

— Мамо, мамо квап ся!…

Як раз, коли входили до хлїва, Сиф протягнув ноги — вже не жив.