офіціяльній владі, а приватній ініціятиві.
Почавши від березня большевицька 1921. року большевицька влада майже перестала цікавитися школою і учительством. Дітям по мійських школах перестали давати харч, учителям перестали виплачувати платню та видавати пайок. (Що до платні і пайка взагалі — позволю собі сказати декілька слів низче.)
Національним школам допомогала приватня ініціятива, а самі родичі дбали за шкільні прибори, помогали в улаштовані шкільних столових та старалися полекшити невиносиму долю учителів.
Мабуть задля того, щоб сторонні елєменти мали менше впливу на школу, надійшов був наказ з центра, щоб приватну ініціятиву в підпомаганні шкіл припинити, бо цим компромітується совєтська влада: Народ, бачучи, що школи є піддержувані приватною ініціятивою — може подумати, що совєтський уряд занадто мало інтересується школами…
Як з одного боку дивоглядна ця заборона, так з другого ще цікавіще, ця заборона зачепила майже самі тільки українсьі школи по містах, бо н. пр. польські, вірменські та инші нац. школи не мали з цього погляду перепон. Що до сільських шкіл — то вони силою обставин, переважно удержуються грома-
