Сторінка:Герасимович. Життя й відносини на Радянській Україні. 1922.pdf/45

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Взагалі становище селян незавидне. Працюй на полі, вози „развйорстку“ чи „продналог“, давай „обивательські“ коні з возом на підводи що кілька днів, виори та засій „комнезаможнім“ і. т. д. Що дня як у машині.

Большевики ніяк не могли дібратися до села, бо всі селяне дуже гарно держалися купи. З часом одначе удалося большевикам з'єднати для себе сільські злочинні одиниці — „Не маєж села без болота“ — і зорґанізувати їх в т. зв. „комбєди“, або по українськи „комнезаможні“. Вони сповняють службу провокаційну, шпіонську та поліцейську і за це дістають чудові пайки, а крім того дістають сконфісковані в селян корови, коні, свині і домашню птицю, мають право на дорогах замість „заградітельних отрядов“ відбирати в переїзжих муку, цукор, масло, сіль і ріжні инші продукти; для них селяне мусять обробити і засіяти поле і. т. ин. Цікава річ, що не вважаючи на всі ці привілеї, взагалі дуже мало залишається в „комнезаможніх“; велика, переважна частина справжньої бідноти (не злочинної, здеморалізованої голоти) не хоче й чути про які небудь „комнезаможні“, а навіть чеснійщі виступають з „комнезамів“, або починають працювати там зовсім не в большевицькому дусі.